Репортаж з місця боїв вінницької мотопіхотної бригади

Спалена ворожа техніка на узбіччях, посічені дерева уламками снарядів, поля, усіяні нерозірваними снарядами російських «Ураганів», свіжі сліди прильотів від артилерії та мінометів – це дорога до позицій наших захисників однієї з окремих мотопіхотних бригад. На початку широкомасштабного вторгнення на цих територіях перебували ворожі війська, але згодом їх вибили.

Про бойову роботу на фронті 59 окремої мотопіхотної бригади з Вінниччини йдеться у репортажі кореспондентів сайту «АрміяInform».

«Є важливі райони та об’єкти, які ми відбили відносно недавно, а вони зараз хочуть забрати їх назад. Нічого в них не вийде!» – розповідає командир підрозділу.

Уже кілька місяців українські захисники окремої мотопіхотної бригади невтомно тримають тут оборону.

За декілька кілометрів – позиції окупантів. Тиша тут рідко буває, ворог частіше активізується вночі або під ранок.

«Окупанти намагаються утримати зайняті рубежі, постійно займаються аеророзвідкою, моніторять наші позиції. Якщо побачать якусь ціль – насипають. Що тільки сюди не прилітало: і мінометні міни, і реактивні ракети», – каже один із командирів підрозділу.

За словами бойового медика на псевдо «Айболіт», вони гатять не тільки по позиціях наших військ, а й обстрілюють тилові райони, руйнують інфраструктуру, вбивають мирне населення.

«Нещодавно окупанти спеціально підпалювали поля з врожаєм. Красти і руйнувати – сутність цих «нелюдів», – говорить «Айболіт».

Зі сльозами на очах воїни показують обереги, малюнки та синьо-жовтий прапор з побажаннями, які їм передали дітки. Військовий з позивним «Дід» каже, що дивлячись на це все, розумієш, кого ти тут захищаєш.

«Я ж добровільно пішов воювати, щоб Україна була вільною, і щоб мої діти й онуки жили спокійно і не бачили того, що бачив тут я. А прощення рашистам за те, що вони зробили на цій землі, не буде», – говорить військовий.