Переважна кількість учасників програми: асистенти дитини – батьки та родичі дітей. Решта – це люди, які раніше знайомі з дітьми з особливими освітніми потребами. Це няні, сусіди, працівники закладів освіти.
Про це повідомили у Вінницькій ОВА.
Послуга супроводу під час інклюзивного навчання – затратна, адже асистент супроводжує одну дитину. Але це чи не єдиний шлях для того, аби дитина з особливими освітніми потребами реалізувала своє право на догляд, розвиток та виховання у сімейному середовищі або наближеному до сімейного та уникнула можливості влаштування в інтернатний заклад. Разом з тим асистент дитини отримує відшкодування за надані послуги, але це зовсім невеликі кошти.
Програма реалізується впродовж дев’яти навчальних днів в змішаному режимі. Деякі блоки засвоюються лише очно: перша медична допомога, документування послуги супроводу під час інклюзивного навчання тощо.
Функції асистента дитини полягають у:
* взаємодії з адміністрацією та педагогічними працівниками;
* організації догляду, фізичного пересування;
* підтримці у спілкуванні;
* наданні першої медичної допомоги;
* роботі з технічними засобами пересування тощо.
* організації догляду, фізичного пересування;
* підтримці у спілкуванні;
* наданні першої медичної допомоги;
* роботі з технічними засобами пересування тощо.
«Я хочу, щоб всі батьки дітей з особливими освітніми потребами знали про послугу супроводу під час інклюзивного навчання. Діти повинні здобувати знання у закладі освіти з соціальним педагогом, а не батьками. Левову частину часу дитина має проводити поза сім’єю, а не бути замкненою у чотирьох стінах. Це один із факторів інтегрування в суспільство», – сказала перший заступник начальника ОВА Наталя Заболотна.
