За 40 років своєї кінематографічної кар’єри, Федеріко Фелліні став визнаним не лише в Італії, але й визначальним режисером світового масштабу. Протягом свого життя він здобув п’ять нагород “Оскар” і встановив рекорд за кількістю перемог у категорії “Найкращий іноземний фільм” в історії Академії. “Новини Вінниці” підготували для вас ТОП-5 кінострічок Фелліні, які варто побачити кожному.
“Дорога”, 1954
Це кіношедевр приніс Федеріко Фелліні йому його першу премію “Оскар”. Основна сюжетна лінія фільму обертається навколо Джульєтти Мазіної, яка є дружиною та музою режисера. У картині вона виконує роль асистентки мандрівного циркача, який викупив її в дитинстві від матері. Фільм дотикається теми жорстокості та розкриває, як ця жорстокість може здатна підточувати дух іншої людини. “Дорога” визнається не лише високим прикладом неореалістичної стилістики, а й одним із найвидатніших творів майстра.
“Ночі Кабірії”, 1957
У цьому фільмі Джульєтта Мазіна виконала роль Повії Кабірії, яка блукає вулицями післявоєнного Риму та мріє про щасливе життя, кохання та стабільність, далеке від жорсткої реальності свого повсякдення. Навіть при тому, що її експлуатують і використовують у своїх особистих цілях, вона залишається внутрішньо доброю. У створенні сценарію до цього фільму брав участь італійський режисер П’єр Паоло Пазоліні, який відкрито підтримував зв’язки з повіями. Картині вдалося здобути дві нагороди на Каннському кінофестивалі та отримати “Оскар”.
“Солодке життя”, 1960
Іконічний твір Фелліні, що розповідає про прекрасне життя в Римі. Цей фільм став витоком співпраці між режисером та актором Марчелло Мастроянні, який втілив образ журналіста Марчелло Рубіні. Аніта Екберг грає роль американської акторки Сильвії, а їхній відомий епізод біля фонтану Треві вважається одним із культових моментів кінематографу. З усіх творів Фелліні, “Дольче віта” відіграла особливу культурну роль, віддзеркалюючись у терміні “папараці”, який з’явився на честь одного з фотографів у цьому фільмі. Стрічка отримала “Золоту пальмову гілку” на Каннському кінофестивалі та “Оскар” за найкращий дизайн костюмів.
“8½”, 1963
Цей фільм вважається класикою світового кіномистецтва та вершиною майстерності Фелліні. У центрі стрічки – процес створення кіно. Марчелло Мастроянні відіграє роль режисера середніх років, що коливається між реальністю і нереальністю. Фелліні вводить глядача в свідомість режисера, де переважають спогади й фантазії, коли той намагається впоратися із сімейними проблемами. “8½” отримав визнання як від критиків, так і від індустрії; фільм був удостоєний безлічі нагород, зокрема двох “Оскарів”.
“Амаркорд”, 1973
У цій напівавтобіографічній розповіді про повноліття в епоху Муссоліні в 1930 роках відсутній цілісний сюжет. Замість цього вона організована як хрестоматія, яка відображає любов Фелліні до його юності та людей, яких він знав у той час, а також його ворожнечу до фашизму. Подібно до інших творів режисера, “Амаркорд” суттєво вплинув на ціле покоління кінематографістів, які створювали стрічки у його стилі. Фільм отримав чотири номінації на “Оскар”, вигравши при цьому дві з них.
