Маленький стіл, заставлений кольоровим пластиліном, дітлахи, які старанно ліплять нових персонажів, і захоплені очі. Саме так відбуваються заняття в анімаційній студії у Козятині, де місцеві діти разом із Надією Швець створюють свій перший мультик про рідне місто.
«Усе починається з ідеї», – починає Надія, дивлячись, як один із хлопчиків обережно ліпить маленького персонажа.
«Коли я тільки переїхала до Козятина з Херсонщини, мене одразу захопила місцева спільнота. Познайомилася з волонтерами з «Доброго Козятина», розповіла їм про свою ідею, і вони підтримали. Так і народилася студія».
Надія переїхала до Козятина разом із чотирма дітьми в листопаді 2023 року. До того вона працювала у дитячому садочку в селі Станіслав на Херсонщині, де вела гурток творчості. Але одна несподівана розмова з дитиною змінила все.
«Мене тоді спитали: «А чому ми тільки дивимося мультики? Ми ж можемо створювати їх самі!». Це питання стало для мене переломним», – згадує вона з усмішкою. «Я вирішила спробувати щось нове. Ми з дітьми зібралися, взяли пластилін, стару м’ясорубку, яку переробили на саморобний штатив, і почали створювати перший мультфільм».
Тепер, у Козятині, на новому місці, Надія продовжує свою справу. У просторі зібралося 15 дітей різного віку, але їх об’єднує одне – любов до творчості. Наразі працюють над створенням казкових героїв із пластиліну для мультфільму про Козятин. В основі сценарію – легенди про створення міста.
«Дітлахам стало цікаво, чому саме їхнє місто називається Козятин. У кожного була своя легенда, тож вирішили створити подорож у часі й так показати, як саме це відбувалося до нашої ери, потім козацька доба, потім, коли створювалася станція», – розповідає Надія.
Завершити створення мультфільму планують до кінця року. Тоді ж його і презентують жителям Козятина.
«Я завжди кажу: головне, щоб діти пройшли весь процес самі. Від написання сценарію до зйомок. Це не лише творчий процес — це навчання життю. Вони бачать, як їхні маленькі зусилля перетворюються на справжню історію на екрані. Це неймовірне відчуття».
У студії панує атмосфера взаємопідтримки і співпраці. Діти допомагають одне одному, а декорації ліплять всі разом. «Підлога у нас теж із пластиліну, щоб фігурки стояли на місці. А ось цей вокзал із паперу зробив Адріан. Подивіться, який детальний макет – навіть ресторан «Імператор» тут є!» – гордо показує Надія.
Надія вірить, що через творчість діти навчаються більше, ніж просто техніці анімації.
«А ще, ми обов’язково влаштуємо маленький “Оскар” після завершення роботи. Це стара традиція ще з Херсона. Діти виходять на червону доріжку, красиво вдягнені, отримують статуетки за свої ролі: хтось найкращий режисер, хтось – оператор, сценарист чи звукооператор. Вони так люблять це свято!».
«Це про визнання, про віру в свої сили. Вони відчувають, що їхня робота важлива, що вона має сенс. Це надихає і мене, і їх».
