Олександр – мужній воїн-прикордонник Могилів-Подільського загону, якого випробування зробили сильнішим. Людина, яка без вагань взяла до рук зброю, щоб захистити свою країну.
Про бойовий шлях воїна повідомили у Державній прикордонній службі України.
З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну він добровільно став на захист України. Без військових навичок, але з глибоким усвідомленням відповідальності перед рідними, своєю домівкою, своєю країною. Навчання почалося безпосередньо в боях. За три роки він опанував різні види зброї, адже розумів, що знання та вміння – це шанс вижити і захистити себе та побратимів.
Його наполегливість і жага до знань зробили з нього не лише вправного воїна, а й надійного товариша.
У найгарячіших точках він холоднокровно змінював тактику, адаптувався до умов, майстерно використовував доступну зброю. Його рішучість не раз ставала вирішальною у критичних моментах. Він прикривав відхід поранених, витягував побратимів з-під вогню, ризикуючи власним життям.
Та серед усього військового життя у нього є одна мрія – море. Він хоче відчути солоний бриз, слухати шум хвиль, лежати на березі під сонцем без бронежилета. Але поки триває війна, його місце тут – на передовій, поруч із побратимами, у строю захисників України.
