Березень у саду: Як обрізати плодові дерева

Щоб ваші сливи, яблуні, абрикоси та інші плодові дерева рясно родила, за ними потрібно грамотно доглядати. Кронування (надання кроні певної форми шляхом проріджування й обрізання гілок) – важливий і ефективний елемент такого догляду.

Видання «Новини Вінниці» продовжує інформувати читачів про актуальні роботи в саду, на городі та квітинку.

Регулярна обрізка і формування крони плодового дерева – не просто примха садівника для додання естетичного вигляду улюбленої ділянки.

Правильна обрізка крон дерев – запорука їх довгого здоров’я і гарної врожайності. Тому в першу чергу видаляються криво зростальні, сплетені, хворі й засохлі гілки, а що залишилися отримують більше світла і місця для нормального розвитку і плодоношення.

Коли ж і як обрізати фруктові дерева, щоб не завдати їм шкоди, а навпаки, додати життєстійкості? Розберімось разом.

Коли обрізати плодові дерева

Практично кожен садівник ставить собі питання: коли краще обрізати дерева в саду – навесні чи восени? Щоб не пошкодити майбутню врожайність, плодові дерева можна обрізати 1-2 рази на рік: ранньою весною і в осінньо-зимовий період, коли рослини знаходяться в стані спокою.

Влітку (особливо пізнім) прагнуть уникати обрізки – в цей час дерево має витрачати всі свої сили на ріст і розвиток, а не на усунення наслідків “операції”.

На замітку
Винятком є молоді дерева з сильним ростом і слабким плодоношенням, для яких обрізання раннім літом (до середини червня) може бути навіть корисним – зайві пагони видаляють, таким чином поживні речовини надходять до решти, в результаті чого плодоношення поліпшується.

Обрізка молодих дерев доцільна не раніше початку весни.

Дорослим же рослинам можна формувати крону як в кінці осені (після опадання листя, але обов’язково до перших заморозків), так і ранньою весною (але не пізніше початку вегетаційного періоду).

Для особливо великих по території насаджень, коли немає можливості зробити всі процедури оперативно, допускається навіть зимова обрізка дерев – в цьому випадку потрібно працювати в періоди відлиги або хоча б у випадках, коли температура не опускається нижче -7-10 ° С. Якщо буде холодніше, є ризик отримати нерівні надрізи, до того ж тендітна деревина на морозі гірше заживає.

Як обрізати плодові дерева

Чи можна обрізати дерева, так би мовити, з натхнення, як вам подобається або здається краще? Теоретично можна – сад ваш, і відповідальність за нього несете тільки ви. Тим більше що “канонічних” правил, придатних абсолютно будь-якій рослині, немає: всі випадки індивідуальні.

Проте ознайомитися зі стандартними схемами для окремих порід і видів насаджень доведеться, якщо ви не хочете нашкодити своїй яблуні або вишні невірними або помилковими процедурами й залишитися без врожаю.

Типи крон дерев. Існує кілька найбільш поширених схем обрізки дерев. Нумо знайомитись з ними.

Розріджено-ярусна крона

Вид вільної напівсферичної (округлої) крони, перший (нижній) ярус якої формують з 2-3 сильних гілок, розташованих більш-менш рівномірно по колу. Всі зайві, слабкі й невдало розташовані гілки вирізують.

Другий ярус формують, відступивши близько 60 см від верхньої гілки першого. Він також повинен складатися з 2-3 скелетних гілок, але вже розташованих більш розріджено. Вище другого ярусу центральний провідник (верхівку дерева), як правило, видаляють.

Мутовчато-ярусна крона

Вид вільної напівсферичної крони, при формуванні якої на нижньому ярусі залишають 4-5 гілок, утворених з суміжних бруньок, а на наступному, над ним, – 2-3 гілки, розташовані через бруньку. Між ярусами відстань повинна бути трохи більше пів метра.

На початковому саджанці на висоті пів метра від землі знаходимо бруньку, майбутню першу кісткову гілку нижнього ярусу. На 20-30 см вище за неї залишаємо ще дві різноспрямовані (приблизно під кутом 120 градусів) бруньки, майбутні наступні скелетні гілки. Над четвертою брунькою (майбутньої втечі продовження) стебло зрізаємо, не залишаючи пенька. Перший ярус сформований.
У підсумку отримуємо дерево висотою 2,5-3 м з 7-10 скелетними гілками, розташованими по кілька штук, де відстань між ярусами близько 50 см (у дерева з більш розлогою кроною воно менше; з компактною – більше).

Без’ярусна крона

Вид вільної напівсферичної крони, при формуванні якої 5-8 основних гілок розміщені розріджено рівномірно по стовбуру на відстані 20-40 см одна від одної. Головний провідник обрізають на 20-30 см вище верхівок скелетних гілок (у дерева з більш розлогою кроною ця відстань менше).

Протягом 3-4 років після посадки закладають чергові скелетні гілки наступних порядків. Важливо стежити за тим, щоб кут відходження гілок від стовбура був не менше 45 градусів – це сприяє формуванню міцного скелета крони (чим гостріше кут, тим більше витягуються нові пагони, їх в подальшому доведеться обрізати коротше сусідніх, щоб не було конкуренції за сонячне світло і живлення). До того ж центральний провідник повинен бути розвинений сильніше скелетних розгалужень.

При обрізці також необхідно враховувати розташування бруньок на гілках – щоб вони потім росли в потрібному напрямку.

Комбінована крона

Вид вільної округлої крони, при формуванні якої намагаються поєднувати плюси перерахованих вище схем, тому тут можливі варіанти.

У більшості випадків нижній ярус формують з 3-5 гілок, що знаходяться через 2-3 бруньки один від одного і зростаючих в різні боки. Можливо залишення запасної втечі на випадок поломки однієї зі скелетних гілок.

Всі вищерозташовані скелетні гілки закладаються на відстані 30-40 см м від кожної нищележачої.

Гілки другого порядку на нижньому ярусі закладають на відстані 30-40 см від стовбура, а на наступних – 40-60 см – це забезпечить краще висвітлення крони зверху.

На замітку
Головна особливість комбінованої крони полягає в тому, що нижні гілки дерева залишають в піднесеному стані (так, як вони і ростуть), а верхні за допомогою прищіпок і розпірок відгинають до горизонтального положення (90 градусів).

Веретеноподібна крона (шпіндельбуш)

У базовому варіанті ця округла крона складається з безлічі напівскелетних гілок, розташованих горизонтально (лише нижні можуть бути підняті для полегшення догляду за деревом).

Гілки зазвичай закладають по провіднику у вигляді рівномірної спіралі (через 1-4 бруньки один від одного). При початковій посадці перше літо гілкам дають рости вільно, а потім (зазвичай в серпні) їх відгинають і закріплюють в горизонтальному положенні. На наступний рік, щоб стимулювати обростання стовбура, пагони продовження обрізають на висоті 30-40 см від верхньої відігнутої гілки. У серпні процедуру повторюють – нові гілки також переводять в горизонтальне положення. Так триває близько 6-7 років.
В середньому у повністю сформованого дорослого дерева з такою кроною висота не перевищує 3 м і діаметр крони – також.

Кущувата (кущеподібна) крона

Являє собою форму з 5-8 основними скелетними гілками з досить широким кутом відходження, розташованими на відстані приблизно 10 см один від одного. При цьому 3-4 нижні гілки розташовують ярусом, а решта – поодиноко. Скелетних розгалужень другого порядку не виводять – всі інші пагони обрізають.

На 1-2-й рік прирости вкорочують приблизно на третину їхньої довжини (можна трохи більше), залишаючи при цьому нижні пагони довшими, а верхні більш короткими. Центральний провідник обрізають трохи вище останньої бічної гілки після того, як вона прийме стійкий напрямок росту. Надалі крону тільки проріджують.

Напівплоска крона

Такий вид крони можна назвати проміжним варіантом між округлою і плоскою формами: вона злегка витягнута по лінії ряду і стиснута (уплощена) з боку міжрядь.

Крона складається з центрального добре розвиненого провідника і декількох (4-6) скелетних гілок першого порядку, розташованих в площині ряду ярусами по дві в кожному. Кут їх відходження від стовбура повинен становити не менше 45-60 градусів, а відстань між ярусами – 70-100 см (для високорослих дерев воно трохи більше).

Плоскі крони – пальмети і кордони

Це плоскі системи формування і обрізки дерев, створені спеціально для інтенсивних насаджень.

Пальмета – вид крони, де всі скелетні (або напівскелетні) гілки першого порядку розміщуються в одній вертикальній площині по лінії ряду. Таким чином висаджені на близькій відстані один від одного дерева, зближуючись гілками, утворюють суцільний живопліт. Для сильнорослих дерев в такій системі зазвичай передбачається установка опор-шпалер.

Видів пальмет існує декілька: коса, одноярусна, вільна, комбінована і ін. Вони відрізняються кількістю, напрямком і ярусність гілок, а також відстанню між ярусами і гілками.

Кордон – строго витягнутий стовбур, рівномірно “несе” на собі тільки короткі плодові гілочки. Така форма досягається коротким обрізанням бічних пагонів навесні і неодноразовою пинцировкою зелених пагонів влітку під час їх росту.