Підписуйтесь на головний політичний телеграм-канал Вінниччини

Безпека, що живе в діях

У МХП охорона праці давно вийшла за межі інструкцій і протоколів.

Три історії працівників, які перетворили службу охорони праці МХП на культуру довіри, розвитку й людяності. Охорона праці рідко звучить як щось, що надихає. Частіше — як формальність: інструктаж, підписи, журнали й правила, які роблять із обов’язку, а не з переконання.

Але у МХП ця сфера має іншу природу. Тут безпека — це не пункт у звіті, а жива історія про розвиток, партнерство й довіру. Команда OHS в МХП відповідає за п’ять напрямів: безпеку праці, пожежну безпеку, цивільний захист, безпеку руху і турботу про здоров’я.

Ми поговорили з людьми, які роблять безпеку частиною ДНК компанії. Їхні історії різні, але всі вони доводять: коли в центрі — людина, а безпека, не іменник, а дія.

Роман Сакара:

«Коли робиш речі, які реально змінюють систему — це не робота. Це драйв»

Роман прийшов до МХП не за розкладом, а за покликом. Колишній менеджер ресторану, він випадково потрапив у службу охорони праці під час практики — і залишився. Сьогодні Роман веде реєстр інцидентів по всій компанії, впроваджує цифрові рішення й розвиває культуру безпеки, у центрі якої — люди.

«Моя перша професія — кухар. Потім був ресторан, менеджмент, медогляди, перевірки. Саме там я вперше зрозумів, що безпека — це не бюрократія, а стабільність бізнесу. Коли під час навчання запропонували практику в МХП, я не сумнівався. Уже в перші дні мене вразила відкритість керівництва: навіть студент міг запропонувати ідею — і її справді розглядали. Я бачив процеси, які можна покращити, і чув у відповідь: “Спробуй”. Перший мій проєкт — впровадження автоекзаменатора «ПРОТЕК». Дізнався, що були складнощі з його запуском, і стало цікаво розібратися. За два тижні зрозумів, як все влаштовано, і вже за три місяці ми перевірили знання у 180 керівників та інженерів. Це був перший успіх і момент, коли я зрозумів: я на своєму місці.
Тепер я працюю у штаті на перетині операцій і аналітики: від поведінкових аудитів і контролю підрядників — до ведення бази інцидентів по всій компанії. Раніше це був просто журнал. Зараз — цифрова система, яка аналізує причини, виявляє закономірності, прогнозує ризики. Робота в МХП підходить мені ще й тому, що я не люблю рутину. Тут кожен день — новий виклик. Сьогодні аналітика, завтра аудит, післязавтра — ідея для цифровізації. Тут кожен день (в компанії МХП) — новий виклик. Сьогодні аналітика, завтра аудит, післязавтра — ідея для цифровізації».

Вікторія Колосова:

«Рух — моя норма. Зупинятися не вмію»

Вікторія прийшла в МХП на базову позицію у 2018-му, а нині очолює охорону праці в усьому напрямі біоенергетики.

«До МХП я потрапила у 2018-му — обліковицею транспортного відділу. Хотіла перевірити, чи справді ця компанія — про розвиток. І не помилилась. За кілька років пройшла транспортну та технічну службу — і зрозуміла: наступний крок буде в охороні праці. Я філолог за дипломом, і це виявилося не випадковою деталлю. У безпеці багато текстів, регламентів, процедур. Уміння читати «між рядків», помічати неточності й формулювати чітко — моя перевага. Переломний момент кар’єри стався, коли змінився керівник. Амбітний та прямий, саме він надихнув мене на подальший розвиток. Я обрала рости — і занурилась у новий досвід. За місяць навчилася більшого, ніж за пів року до того. І вже у вересні  стала на чолі охорони праці всієї біоенергетики МХП. У МХП цінують ініціативу. Якщо ти готовий думати, тобі дадуть можливість діяти.  І головне  тут — не боятися змін. Бо саме вони рухають нас уперед. Найбільшим випробуванням для мене стала  сертифікація ISO 45001 (Міжнародний стандарт, що підтверджує: компанія системно дбає про безпеку та здоров’я працівників, запобігаючи травмам і аваріям. – Прим.ред.). 
Ми стартували з нуля: напочатку ще не було відділу, досвіду, чіткого плану. Однак, мій стиль керівництва — чесність і відкритість. Я не прикидаюся всезнайкою. Ми з командою завжди складаємо пазл знань разом. І сертифікація не стала виключенням. З командою розклали процес на кроки, оцінили ризики, налагодили документообіг — і за чотири місяці пройшли аудит. Це був рекорд для МХП. Особливо з огляду на те, що біоенергетика — особливий напрям.  Компанія перетворює відходи на біогаз і біометан, забезпечує енергонезалежність під час відключень, а залишки повертає у ґрунт як органічні добрива. Частину біометану експортує за кордон.  Отже, для мене це історія не лише про безпеку, а про відповідальність перед людьми й природою» 

Олександр Безпаленко:

«Мій стиль управління простий: пояснити, куди йдемо, не заважати — і вчасно сказати “дякую”»

Коли Олександр прийшов у МХП, за плечима було сім років служби у ДСНС. Форма, дисципліна, чіткі накази — усе це залишилося позаду. Попереду — бізнес, нова мова, нові ризики. Так почалася історія людини, яка перетворила правила безпеки на культуру довіри.

«Я починав із класики — пожежна безпека. Після Академії імені Героїв Чорнобиля служив у ДСНС, а потім, у 2013 році, прийшов на «Вінницьку птахофабрику».  Поступово виріс до керівника відділу охорони праці на «Миронівській птахофабриці». А нині — очолюю охорону праці в напрямку «Логістика». Коли переходив із державної служби в бізнес, головним викликом була зміна мислення. Тут не накази керують, а цінності. Результат вимірюється не кількістю перевірок, а довірою команди.  Безпека — це не контроль, а партнерство. Пригадую, як ми вводили нові цехи на птахокомплексі. Як усі раділи першій посадці птиці. Це було відчуття спільної справи. Потім — реконструкції, сертифікації, модернізації.
Сьогодні приїжджаю туди й бачу результат. Цехи, які ми будували, працюють. І це не просто «галочки в журналі» — це трансформація мислення. Та й загалом, лідерство для мене — не про статус, а про вплив. Твої слова можуть зарядити команду або зупинити її. Тому намагаюся бути справжнім, підтримувати, але не контролювати. Мій стиль простий: пояснити, куди йдемо, не заважати — і вчасно сказати «дякую». Мрію врешті решт створити систему безпеки, яка працює не завдяки контролю, а завдяки усвідомленню. Щоб вона жила не в інструкціях, а в поведінці людей. Бо справжня культура безпеки — це не набір правил, а спільна мова відповідальності. Коли кожен розуміє, що безпека — це не вимога, а частина щоденного вибору, система починає діяти сама. І саме так це працює у МХП: масштаб без втрати людяності, системність, що поєднується з амбіціями, і результат, який вимірюється не цифрами, а ставленням людей до свого життя, до команди, до себе».

Безпека, що резонує  

У МХП охорона праці давно вийшла за межі інструкцій і протоколів. Це не про журнали перевірок і не про страх помилитися. Це про людей — уважних, вимогливих до себе, здатних змінювати середовище навколо.

Тут безпека має людське обличчя: у ній є довіра, розвиток і повага. У ній — відчуття плеча, коли не залишають наодинці з викликом, і простір, де можна рости, помилятися, вчитися й знову йти вперед.
Ми поговорили з людьми, які роблять безпеку частиною ДНК компанії.
Їхні історії різні, але всі вони доводять: коли в центрі — людина, а безпека, не іменник, а дія.

Історії Михайла, Романа, Вікторії, Ірини та Олександра — це три різні шляхи, що сходяться в одній точці: у вірі в людей і в тому, що культура безпеки починається з кожного з нас. Бо коли правила мають серце — вони стають частиною життя. І змінюють не лише роботу, а й світ навколо.

Якщо вам також  близькі ці цінності — перегляньте актуальні вакансії МХП і ставайте частиною команди, де турбота — не гасло, а спосіб діяти.

Актуальні вакансії МХП

Загальна
0
Акції
Поділитися 0
ретвітнути 0
Закріпити 0
Мітки
СХОЖІ ПУБЛІКАЦІЇ