Художник-переселенець Максим Дрогобецький знайомить вінничан із незвичним стилем «івангардизмом»

Минулого року Максим Дрогобецький був змушений покинути свій рідний Краматорськ та переїхати до Вінниці. Але незабаром він повернувся на Донбас аби забрати картини свого наставника, земляка та друга родини Івана Борисова. З художником спілкувалася кореспондентка інтернет-видання “Новини Вінниці”.

«Іван Борисов (дядя Ваня) унікальний художник, митець. Вже два роки, як його немає серед живих. Він товаришував з моїми батьками, а я товаришував з його сином. Тому у мене збереглось багато робіт дяді Вані. Я повернувся у квітні до Краматорська аби вивезти їх, інакше війна б все знищила. А мені хотілось аби ці роботи побачив світ. На Вінниччині мені було куди їхати, адже звідси моє коріння. От уже понад рік мешкаю тут із родиною», – розповідає Максим Дрогобецький.

Минулого року картини дяді Вані можна було побачити в галереї Арт-Шик та у Художньому музеї. Іван Борисов був скромним художником, який виховав не одне покоління учнів. В радянські часи він відмовлявся писати на замовлення портрети вождів. Загальний спадок художника налічує близько 1500 картин. Багато з них знаходяться в родини митця, а також в музеї Краматорська. Наразі доля робіт невідома.

«Дядя Ваня спеціально влаштувався працювати вітражником, бо вітражники не малюють портрети Леніна чи Брежнєва. Він не визнавав цю совєтщину. Вважав себе справжнім українцем. Не дарма він навчався у Львівській художній академії. Картини свої підписував «Краматорськ. Україна». Його стиль абсолютно унікальний. Його роботи не для продажу, але я прагну аби їх побачив світ. Вже маю зацікавленість від деяких музеїв за кордом, зокрема в Англії та Франції. Сподіваюсь, що після перемоги мені вдасться втілити задумане в реальність та влаштувати експозицію картин за кордом», – ділиться Максим.

Наразі Максим є засновником проєкту «Культурний спротив українського Донбасу проти Російської агресії», мета якого популяризувати роботи Івана Борисова. Нещодавно Максим і сам став художником. Своїм наставником та учителем називає дядю Ваню.

«Я не маю художньої освіти, але я багато чому навчився у дяді Вані. Він завжди казав, що натхнення треба шукати в ідеальних образах, які створила природа. Я спробував і ніби щось вийшло. Стиль у якому працював дядя Ваня і якому навчив мене називається трафаретний живопис. Свою першу картину я написав лаками для нігтів, бо не було у мене фарб. Для роботи використовую тверді матеріали, зазвичай це фанера від старої шафи. Так само як це робив Іван Борисов», – розповідає Максим Дрогобецький.

Художник облаштував майстерню на базі Вищого професійного училища №7 у Вінниці. Керівництво закладу радо надало приміщення Максиму для творчості.

«Я маю на меті популяризувати стиль трафаретний живопис, проводити майстер-класи в громадах, навчати дітей. Хочу розповідати про дядю Ваню, разом з його картинами трошки свої буду показувати. Якщо його спадок не для продажу, то свої картини я залюбки продаю та дарую. Нещодавно три свої роботи подарував нашим військовим. Відкрию невеличку таємницю, можливо мені виділять місце у Вінниці під мурал. Коли я зможу його написати, побачите який він буде незвичний. Все більше нічого не розкажу, все побачите самі», – ділиться художник.

Наразі Максим Дрогобецький мріє про майстерню в якій можна буде працювати цілодобово. Його картини вже виставлялись в Домі художника та галереї Арт-Шик.

«В Домі художника була збірна виставка робіт різних майстрів. Приємно, що моїх аж чотири роботи відібрали для експозиції. А в галереї Арт-Шик час від часу виставляють мої роботи між плановими виставками на 2-3 дні. Керівництво закладу залюбки йде на зустріч до співпраці», – розповів Максим Дрогобецький.

Анна Болховітіна