Прикордонник з Вінниччини з перших днів війни захищає Україну

Олександр – мужній воїн-прикордонник Могилів-Подільського загону, якого випробування зробили сильнішим. Людина, яка без вагань взяла до рук зброю, щоб захистити свою країну.

Про бойовий шлях воїна повідомили у Державній прикордонній службі України.

Захисник родом із мальовничої Вінниччини, за освітою – юрист. У дитинстві професійно займався футболом, мріяв про великі стадіони та перемоги. До війни його життя було насиченим: спорт, подорожі, друзі, улюблена робота. Проте повномасштабне вторгнення змінило все, змусивши його прийняти новий виклик.

З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну він добровільно став на захист України. Без військових навичок, але з глибоким усвідомленням відповідальності перед рідними, своєю домівкою, своєю країною. Навчання почалося безпосередньо в боях. За три роки він опанував різні види зброї, адже розумів, що знання та вміння – це шанс вижити і захистити себе та побратимів.

«Головне – бажання. Десь побратими покажуть, розкажуть, щось можна знайти і в інтернеті», – каже Олександр.

Його наполегливість і жага до знань зробили з нього не лише вправного воїна, а й надійного товариша.

Він не просто боєць, а лідер. Завжди бере ініціативу на себе, мотивує інших, веде за собою. Його стратегічне мислення не раз допомагало ухвалювати правильні рішення в бою. Він не боїться труднощів – навпаки, бачить у них можливість зростати.

У найгарячіших точках він холоднокровно змінював тактику, адаптувався до умов, майстерно використовував доступну зброю. Його рішучість не раз ставала вирішальною у критичних моментах. Він прикривав відхід поранених, витягував побратимів з-під вогню, ризикуючи власним життям.

Попри жорстокість війни, він не втрачає віри та жаги до життя. Навіть у найважчі миті знаходить сили жартувати, підтримувати бойовий дух своїх товаришів. Побратими кажуть: «Він той, хто може вселити впевненість, навіть коли здається, що виходу немає».

Та серед усього військового життя у нього є одна мрія – море. Він хоче відчути солоний бриз, слухати шум хвиль, лежати на березі під сонцем без бронежилета. Але поки триває війна, його місце тут – на передовій, поруч із побратимами, у строю захисників України.