Російська місія розбилась об Місяць

У контексті міжнародних перегонів за освоєння Місяця французькі ЗМІ широко коментують втрату 19 серпня «Роскосмосом» космічного корабля «Луна-25» під час його посадки на поверхню супутника Землі. Міжпланетна станція розбилася на Південному полюсі Місяця, тоді як завданням місії було саме відпрацювання автоматизованої м’якої посадки.

Газети погоджуються в тому, що Росія втрачає свої колишні позиції серед країн, що освоюють космос.

Газета Le Figaro відзначає ступінь розчарування для Росії. Оскільки місія «Місяць 25» мала стати підтвердженням її «престижного минулого» — успішно виконаної радянськими фахівцями п’ятдесят років тому місії «Луна-24».

Газета пише:

«Найменше, що тут можна сказати, це те, що парі програно. Але поінформовані спостерігачі добре знають, що у космосі немає нічого легкого». Le Figaro нагадує, що американці практично перед кожною місією NASA повторюють: «Космос — це важко». Тож невдача спроби посадити апарат на Місяць нікого не здивувала. Тому що подібна операція «вимагає особливо точного пілотування та гальмування».

Запуск ракети-носія «Союз-2. 1-б» з автоматичною космічною станцією «Місяць-25» з космодрому Східний.

Le Monde теж пише, що мета місії «Луна 25», що вдало стартувала 11 серпня з російського космодрому Східний, полягала в тому, щоб сісти саме на Південний полюс Місяця. Це була перша спроба в історії освоєння супутника Землі: «зазвичай [апарати] сідали в екваторіальній зоні Місяця, де умови для маневрування сприятливіші».

Газета нагадує, що «цікавість місії полягала в тому, що в кратерах цього полярного регіону було виявлено водяну кригу». Завданням космічного зонда був забір та аналіз зразків цього ґрунту. І саме «Луна-24», запущена у 1976 році, «дозволив радянським ученим першими довести, що реголіт, тонкий шар пилу, що утворився при впливі метеоритів на поверхню Місяця, містив воду».

Libеration зі свого боку пише, що генеральний директор Держкорпорації «Роскосмосу» Юрій Борисов ще в червні минулого року пояснював президенту Путіну, що «Ймовірність успіху таких місій оцінюється приблизно в 70%». Проте газета наголошує, що «ця невдача особливо серйозна для Росії, яка зробила повернення на Місяць одним зі своїх космічних пріоритетів».

«Російський проект повернення на Місяць було затверджено ще у 2000-х роках, але його реалізація зайняла більше часу, ніж очікувалося, – нагадує Lib?ration. — Перший проект під назвою «Луна-Глоб» був запланований на 2012 рік, але його запуск постійно відсувався через технічні труднощі». Запущений у ті ж роки проект «Луна-Ресурс», який передбачав доставку на Місяць індійського міні-місяцехода, не відбувся через рішення Індії вийти з проекту. Нарешті, робить висновок газета, «повний провал російської місії «Фобос-Грунт», яка мала досягти Марса у 2011 році, остаточно показав, що Росія перетворилася на власну тінь у галузі освоєння космосу».

Le Monde також констатує:

«Факт залишається фактом. Провал місії, запущеної із запізненням на п’ятнадцять років, явно свідчить про стан російських космічних програм. З 1991 року всі спроби Москви досягти інших планет зазнали невдачі, включаючи місії «Марс-96» та «Фобос-Грунт», які мали досягти один із двох супутників Марса у 2011 році. Звичайно, Росія зберігає важливі навички в інших сферах (запуск супутників, участь у Міжнародній космічній станції…). Але їй важко вийти на рівень конкуренції зі Сполученими Штатами, яка існувала в роки холодної війни».

Зупиняючись на створенні в Росії “міжвідомчої комісії” для з’ясування причин провалу місії “Луна-25”, Le Monde висловлює сумнів у тому, що це “приведе до глибокого аналізу питання про функціонування російських програм та “Роскосмосу” в цілому.

Газета стверджує: «Проблеми російського агентства не є новими і відомими, оскільки пояснюються корупцією, хронічними проблемами фінансування, відсутністю інновацій, використанням [ще] радянських технологій та химерною комунікацією. А наслідки військового наступу в Україні лише посилили ці проблеми».

Міжпланетна автоматична станція «Луна-25» “припинила своє існування” внаслідок зіткнення з поверхнею Місяця, повідомили в “Роскосмосі” 20 серпня – на 10-й день після запуску місячної місії. У держкорпорації заявили, що 19 серпня під час переходу на передпосадкову орбіту сталася «нештатна ситуація». Наступного дня «Роскосмос» уточнив, що зв’язок з апаратом було втрачено. Фахівцям корпорації не вдалося налагодити зв’язок та знайти станцію. Вони вважають, що апарат перейшов на «не розрахункову орбіту» і розбився об поверхню природного супутника Землі. Причини втрати апарату з’ясовуватиме спеціальна міжвідомча комісія.

У цьому кратері станція зазнала катастрофи.

Запуск «Луна-25» був першим у сучасній історії Росії місячною місією. Станція стартувала із космодрому Східний в Амурській області 11 серпня. Передбачалося, що вона пролунає 21 серпня. Попередня станція — «Луна-24» — була запущена 1976 року Радянським Союзом. Російський апарат мав здійснити м’яку посадку на Місяць, а потім провести дослідження у південній приполярній області супутника та розвідку ресурсів, у тому числі води.

На фото: Ракета-носій «Союз-2. 1-б» з автоматичною станцією «Луна-25» після встановлення на стартовий комплекс космодрому/Медуза