Баклажани зарекомендували себе як вибагливі рослини. Щоб отримати хороший урожай баклажанів, необхідно не тільки забезпечити їй повноцінний догляд, але ще і встигнути вчасно зібрати овочі з грядки. Не секрет, що перезрілі баклажани мають характерний гіркий присмак. Він обумовлений вмістом соланіну — алкалоїду, який у великій концентрації шкідливий для людини. Тому дуже важливо розібратися – коли потрібно знімати плоди з куща, щоб вони були максимально корисними для здоров’я.
Видання «Новини Вінниці» продовжує публікації про актуальні роботи на городі, в саду та квітнику.
Терміни збору врожаю баклажан залежать від мети їх використання. Якщо овочі вирощуються для споживання і переробки, то прибирати з грядки їх слід у стадії технічної стиглості. Якщо з баклажана потрібно зібрати насіння, то краще почекати, поки плід досягне біологічної стиглості.
Виникає питання – як дізнатися, що баклажан досяг своєї технічної чи біологічної зрілості? Ну, по-перше, потрібно з’ясувати, який період дозрівання у цього сорту баклажанів.
Ця інформація обов’язково вказується на упаковці з насінням. По термінах дозрівання баклажани поділяються на:
* середньоранні – плоди дозрівають в період 115-130 днів;
* пізньостиглі – досягають стиглості через 130-140 днів.
Якщо рослинам створені належні умови, і за період їх вегетації не сталося ніяких форс-мажорних обставин (посуха, заморозки, різкі перепади температури, хвороби), то зазвичай овочі встигають дозріти у визначений строк, і до цього часу відповідають своїм технічним параметрам.
Це не означає, що термін дозрівання є вирішальним критерієм, за яким збирають урожай баклажанів. Не менш важливо враховувати та технічні параметри.
До технічної стиглості баклажани дозрівають протягом 3-4 тижнів від цвітіння, або 2-3 тижнів від утворення зав’язі. Технічна стиглість передбачає такий стан плодів, при якому їх внутрішні та зовнішні характеристики повністю відповідають сортовому опису.
Про технічної стиглості овоча можна судити за такими характеристиками:
* щільна м’якоть без гіркоти;
* глянсова поверхня овоча – звичайно, зараз виведені різноманітні гібриди, для яких гладка шкірка не властива, але все ж, більшість класичних сортів баклажанів мають рівну глянсову поверхню.
Є практика визначення стиглості плодів за кольором, однак, у випадку з баклажанами цей критерій не завжди доречний. За кольором легко відокремити дозрілий баклажан від перезрілого (досягла біологічної зрілості), оскільки останній має коричневий окрас.
Відрізнити недозрілий плід від дозрілого до технічної стиглості за кольором неможливо, бо зав’язі баклажанів спочатку мають забарвлення, характерний сортовому опису: фіолетовий, ліловий, чорно-синій або білий.
Основною ознакою дозрівання плодів є набуття оптимального розміру. Для кожного сорту він різний – є баклажани, не перевищують довжину 7-10 см, але деякі сорти можуть доростати й до 25-30 см. Тут потрібно придивитися до плоду – якщо протягом тижня він не підріс, це означає, що прийшла пора його знімати.
Іноді овочівники воліють зривати маленькі плоди, мотивуючи тим, що вони молоді та не гіркі. Однак таке рішення не можна назвати правильним. Якщо, наприклад, огірки цінніші поки маленькі, а баклажана потрібно дати час дозріти до кінця. Звичайно, не забороняється використовувати в їжу недозрілі баклажани, але слід враховувати, що вони не володіють таким багатим ароматом і смаком.
Що стосується м’якоті, то по консистенції вона повинна бути щільною і пружною. У плода, що висить на кущі, стан м’якоті перевіряється легким натисканням. Якщо шкірка прогнулася, але швидко вирівнялася, баклажан можна вважати дозрілим. І навпаки, якщо м’якоть занадто щільна, а в шкірці при натисканні не з’являється вм’ятина, отже, овоч ще не дійшов до технічної стиглості.