Плани, стратегія й тактика на 64 клітинках здаються звичайною грою, аби згаяти час, але не все так просто.
Шахове мислення може стати в пригоді, адже воно допомагає орієнтуватися в повсякденному житті.
У цій грі чимало складників, разом з ухваленням рішень, стратегічним мисленням, умінням розпоряджатися часом, терпінням, дотриманням правил і навіть знанням людської природи. Усі ці ментальні настанови чудово перекладаються із шахів на складнощі нашого повсякденного життя.
Отже, що це за гра? Шахи — це інтелектуальна гра на дошці, у яку грають двоє 16 чорними та 16 білими фігурами. Мета гри — поставити мат королю суперника. У неї також можна грати онлайн, і так само, як і в деяких іграх онлайн-казино, наприклад, покеру, перемога залежить не лише від удачі.
Усі точно знають, що на удачу не завжди можна покладатися, тому стратегія й тактика в шахах надзвичайно важливі. Розглянемо кілька прикладів шахового мислення, які можна використовувати в повсякденному житті, щоби покращити власні когнітивні здібності та зробити життя продуктивнішим.
Ухвалення рішень, стратегія та планування
У шаховій партії від перемоги до поразки або нічиєї лише один невдалий хід. Зазвичай у цій грі є 3 етапи — дебют, мітельшпіль та ендшпіль — і на кожному з них розстановка сил може кардинально змінюватися, тому гравцям доводиться вигадувати різні плани та стратегії, які би не погіршили їхні шанси на виграш.
У повсякденному житті ми ухвалюємо рішення чи не щохвилини, тому найбільше значення має процес ухвалення рішення та самі рішення, які ми обираємо з огляду на аналіз власного життя та умов, що склалися.
На шаховій дошці потрібно робити найкращі ходи на початку партії та вміти мислити стратегічно, аби завершити гру на власну користь. Отже, від початку до кінця ця гра побудована на процесі ухвалювання рішень або складанні шматочків пазла.
Гравець із кращим планом на гру завжди має дуже гарні шанси вийти переможцем. Шахи вчать ретельно обирати ходи, особливо коли ви маєте багато варіантів, а також стежити за маневрами суперника.
Кожне рішення має наслідки, і через імпульсивний хід можна втратити фігуру або вам поставлять мат, а за межами шахівниці можна легко втратити набагато більше.
Терпіння й уміння розпоряджатися часом
Терпіння — це чи не найголовніша чеснота в шахах. Поспішні гравці, зазвичай, роблять погані ходи або порушують правила, і всім відомо, що трапляється, коли порушуються правила. Порушника, щонайменше, дискваліфікують, що в реальному житті еквівалентно відповідальності перед законом.
Терпіння зазвичай проявляється в ендшпілі, коли на дошці лишається мало фігур, тому гравці мають терпляче розробляти виграшну стратегію. Терпіння вимагає ретельного обмірковування подальших ходів, аби вибрати найкращу «відповідь» для протистояння опоненту.
Така форма очікування класифікується як короткострокове терпіння. Довгострокове ж терпіння є ключовим для тих, хто прагне стати гросмейстером, що вимагає днів, місяців або й років терплячого вивчення шахів, якщо є бажання долучитися до шахової еліти.
Багато шахістів погоджуються, що цю навичку можна застосовувати й у житті. Короткочасне терпіння стане в пригоді в залі очікування, у заторі, у черзі в крамниці або банку.
Довготривале ж терпіння допомагає людям роками наполегливо працювати над досягненням своїх цілей та мрій.
З іншого боку, вміння розпоряджатися часом має вирішальне значення в будь-якому різновиді спорту. Багато шахістів пройшли важкий шлях, коли під тиском часу зіпсували або програли партію, яка була під контролем.
Знання того, як керувати своїм часом і коли не варто приділяти чомусь багато часу, безпосередньо впливає на виконання намічених термінів, визначення пріоритетів і збереження концентрації, навіть під шаленим тиском повсякденного життя.
Людська природа
Люди мають емоції, а шахи вимагають сильної емоційної стійкості, щоб орієнтуватися в складних ситуаціях.
Є відома шахова цитата сумнозвісної шахової легенди «жертви ферзя», чемпіона світу свого часу: «Ти маєш завести свого супротивника глибоко в темний ліс, де 2+2=5, а стежка звідти занадто вузька для двох».
Це означає псування планів суперника, пожертвувавши фігуру або зробивши проміжний хід, щоби застати опонента зненацька.
На шаховій дошці гравець може впевнено зробити поганий хід, аби збити суперника з пантелику.
Оскільки ми люди, а не AlphaZero чи Stockfish, наші емоції часто беруть гору над розумом, чим змушують нас ставити під сумнів власні аналітичні здібності, через що ми можемо втратити розуміння загальної картини.
Оскільки емоції відіграють чи не вирішальну роль в ухваленні рішень, шахи вчать гравців оцінювати емоційні аспекти своїх опонентів і використовувати їх на власну користь.
Здатність відрізнити серйозний хід (2+2=4) від блефу (2+2=5 із цитати Таля) допоможе нам розпізнавати жести й мову тіла інших людей у повсякденному житті, аби відповідно на них реагувати.
Запрошуємо підписуватись на «Новини Вінниці” в соцмережах:
🔴Telegram 🟡TikTok 🟣 Instagram 🔵Facebook 🟤YouTube 🟢WhatsApp 🟠Х