У Вінниці обговорювали, якою буде старша школа через кілька років

Громадське обговорення реформи старшої школи відбулося у Вінниці. У ньому взяли участь: Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України; Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України; Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU; Володимир Буняк, директор департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА.

Вінницька ОВА в межах області запропонувала створити 156 закладів старшої профільної освіти (ЗСПО), із них: 105 академічних та 51 професійний. Кількість учнів, які потенційно навчатимуться в академічних ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, становить приблизно 53 400 (це нинішні 5–7 класи).

Пошук консенсусу й встановлення діалогу з громадами на місцях сприятиме ухваленню оптимальних рішень й успішній реалізації реформи старшої школи загалом. Це і є метою громадських обговорень, які ініціювало МОН. Наступна зустріч відбудеться 21 листопада у Кропивницькому.

Про участь міністра освіти і науки України Оксена Лісового видання «Новини Вінниці» повідомляло раніше, а зараз зупинимося на тому, що передбачає реформа освіти, і що вона змінить для учнів та батьків.

Ініціатори заходу наголошують: реформа дасть змогу учням мати більше вибору.

Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України, розповіла про принципи роботи майбутніх академічних ліцеїв та організацію освітнього процесу в них.

«Реформа передбачає посилення суб’єктності учнів — вони зможуть формувати свою траєкторію навчання. У них буде три рівні вибору. Це вибір профілю навчання, предмети якого вивчатиме поглиблено; вибір предметів і курсів у межах профілю, щоб ще більше поглибити вивчення профілю; а також вибір предметів і курсів поза профілем, щоб дозволити нелінійність навчання, адже учень може цікавитися і сферами, які не входять в обраний профіль. Наприклад, учень, який вчиться на біотехнологічному профілі, може обрати такі профільні курси, як промислова математика, комбінаторний аналіз, а також позапрофільні — історію підприємництва, правознавство для життя тощо. МОН уже почало комунікацію з авторськими колективами для того, щоб вони готували навчальні програми до різних курсів за вибором, щоб зробити освіту більш учнеорієнтованою».

Створення великих відокремлених академічних ліцеїв дасть можливість організувати освітній процес більш ефективно.

Академічні ліцеї з наповненістю щонайменше 100 учнів на одній паралелі зможуть організувати реальний вибір профілів і предметів, їхнє різноманіття, поліпшити матеріально-технічну базу й зберегти висококваліфікованих педагогів.

Мережа ліцеїв зможе забезпечити широкий вибір профілів для учнів із сіл. За потреби, якщо ліцей розташований на значній відстані, дітям буде організовано доїзд або проживання в пансіонах.

У цьому громади підтримуватиме уряд. Наприклад, за 2023 і 2024 роки з державного бюджету виділено понад 2 млрд грн на закупівлю автобусів. Цільову субвенцію заплановано в державному бюджеті і на 2025 рік.

Для впровадження реформи на місцевому рівні потрібні злагодженість і співпраця органів державної влади та місцевого самоврядування. Для ефективної реалізації змін області у співпраці з громадами мають сформувати таку мережу закладів, яка відповідатиме потребам учнів, дасть змогу якісно організувати профільне навчання і врахує демографічні виклики.

На важливості чути думку громад і враховувати особливості географії та наявної інфраструктури для створення якнайліпшої мережі закладів освіти наголосила Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU.

«За підтримки Проєкту DECIDE уже проведено 9 громадських обговорень реформи в регіонах України. Це був непростий діалог, але ми розуміємо, що учні, які сьогодні вчаться в 7 класі, у 2027 році підуть навчатися в 10 класи або професійні коледжі. І від того, як ми підготуємося до змін сьогодні, залежить якість освіти, яку отримають наші учні в майбутньому, і наскільки вони зможуть реалізувати свій потенціал. Тому Проєкт DECIDE на запит уряду створив майданчик для діалогу, щоб громади висловити свою позицію, запропонувати зміни, стали активними учасниками етапу стратегування впровадження реформи. На таких майданчиках ми шукаємо рішення, які будуть сприяти реалізації змін. Від результатів цього діалогу багато в чому залежить успіх реформи старшої школи як загалом в Україні, так і в кожній конкретній області».

Зміни в мережі освітніх закладів враховуватимуть демографічну ситуацію та особливості громади. Кабінетом Міністрів України будуть передбачені винятки, якщо створити відокремлені ліцеї буде неможливо з об’єктивних причин.

Володимир Буняк, директор департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА, акцентував на тому, що в області нині проводять активну роботу з узгодження напрацьованої мережі академічних ліцеїв.

«Ми продовжуємо реформувати освіту, і у 2027 році розпочнеться активна фаза реформи старшої школи для учнів, які 7 років тому пішли в перший клас НУШ. Для цього потрібно сформувати мережу академічних ліцеїв. Ми вже провели два кола обговорень з територіальними громадами щодо того, де будуть функціонувати академічні ліцеї. Це складне питання, яке потребує узгоджень, адже коштом освітньої субвенції фінансується заробітна плата вчителів, тоді як утримання закладів освіти відбуватиметься з коштів громад. Академічні ліцеї створюють так, щоб учні мали право обирати ті предмети, які їм будуть потрібними для вступу до закладів вищої освіти. 10 клас буде необхідним для вирівнювання знань учнів, які прийдуть із різних шкіл, а в 11–12 класах будуть більше зосереджуватися на вивченні обраного профілю».