Ветеран з Липовця з дружиною започаткували вишивальний бізнес

Ветеран В’ячеслав Горегляд із Липовця, що на Вінниччині, став одним із переможців у нашому цьогорічному конкурсі «Роби своє». Ветеран долучився до програми підтримки військових ветеранів «МХП Поруч», а ветеранські проєкти ключовими. І разом з дружиною виграли грант на 100 тисяч гривень, стільки ж додали у рамках власного співфінансування, закупили вишивальну машинку та тканини, і справа пішла!

Пропонуємо дізнатися з перших вуст про бізнес, який він тепер розвиває зі своєю дружиною.

Розкажіть історію вашого родинного бізнесу.

Ще до повномасштабної війни у нас тривалий час працювало невеличке ательє-студія «Черешня». У 2023 ми вирішили виготовляти красиві вишиті речі, та цим планам не судилося тоді втілитися. У квітні 2022 року я пішов служити в ЗСУ, невдовзі був направлений на схід, воював на Донецькому напрямку у складі 59 мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Під час боїв отримав три контузії, пошкодив спину та вуха. Через отримані поранення був змушений звільнитися за станом здоров’я. І вже після реабілітації, повернувшись додому, ми з дружиною Інною вирішили зосередитися на розвитку сімейної справи.

Вирішили повернутися до мрії про створення вишитих речей?

Так, ми купили вишивальну машину, щоб створювати різноманітні узори та імена на крижмах та рушниках. Пізніше вирішили додати до свого асортименту ще й вишиванки. Але для реалізації цієї ідеї було потрібне більш потужне і дороговартісне обладнання.

Який знайшли вихід?

Мій друг запропонував мені подати заявку на грантовий конкурс «Роби своє» від Благодійного Фонду “МХП-Громаді”. Тоді я дізнався також, що фонд реалізовує програму підтримки військових ветеранів #МХП_Поруч. А ветеранські проєкти зараз є ключовими.

Чи складним для вас був процес участі у конкурсі?

Умови були простими – заповнити заявку, в якій чітко описати своє бачення проєкту, його реалізацію і перспективи. Також вимогою конкурсу було співфінансування – 100 тисяч гривень був готовий надати фонд, ще стільки ж ми мали залучити. Ми з дружиною вирішили вкласти в це власні кошти.

Що придбали після перемоги?

Нову вишивальну машину вартістю 175 тисяч гривень. На решту 25 тисяч гривень ми придбали різноманітні тканини.

Які послуги пропонуєте своїм клієнтам?

Ми займаємося виробництвом вишиванок за замірами замовників. Дружина працює з кожним клієнтом індивідуально. На одну вишиванку витрачається в середньому до трьох днів. Термін виготовлення залежить від кількості кольорів та складності малюнків.

Які ви бачите для себе перспективи в цьому бізнесі?

Ательє – це стабільний заробіток. Як колись говорила моя покійна мама: «З голоду не помреш, якщо вмієш шити». Та особливе задоволення – бачити на вулиці людину, яка одягнута у вишиванку, створену тобою. Це приносить справжню радість.

В чому відчуваєте свою місію?

Нам важливо нагадувати людям про українське, щоб вони не забули наші звичаї, мову, одяг, який носили пращури. Ми поєднуємо у своїх виробах минуле і сучасне, адже мріємо, щоб українці одягали такі вироби не лише на свята, а й і в повсякденному житті.