"Він справжній лідер і боєць, умів завжди приймати правильні рішення", - дружина Трейна Іванна Бабій

Денис Бабій, позивний Трейн, загинув в бою під Бахмутом 21 квітня. Останній рік свого життя він віддав Батьківщині, за яку боровся. Мужньо, як справжній чоловік. Нещодавно у Трейна був день народження та, на жаль, йому назавжди 29 років. Яким був Денис, що він по собі залишив та з ким ніколи не зустрінеться, розповіла в інтерв’ю дружина захисника Іванна Бабій. Вона згадує його зі світлим смутком, бо світлим був для неї чоловік.

Хто такий Денис Бабій?

Трейн був лідером вінницьких ультра — Денис Бабій був лідером вінницьких ультрас

Дружина полеглого воїна все життя буде нести пам’ять про свого чоловіка. Розповідає, що таких людей в світі мало. На запитання «Яким був Денис?», Іванка коротко з усмішкою відповідає: «Він був класним». Згадує, що вони завжди одне одного хвалили та підтримували, були справжньою командою. Він її перше кохання, яке переросло у неосяжне кохання довжиною у вічність.

«Він був головним у нашій сім’ї, але ми були справжньою командою. Пара – дві сильні особистості. Я завжди прислухалась до його думки, безумовно Ден для мене авторитет. Чесно, це такі стосунки, про які пишуть в книжках. Ми стільки всього пережили за дев’ять років разом, але зуміли відточити своє кохання до ідеалу. Я з ним, можна сказати, з дитинства. І це, безумовно, його заслуга – яка я є зараз. Розумієте, Ден це простий хлопець з села, з простої сім’ї, його виховувала мама. Але він так багато сам досяг, він виріс як чоловік, як особистість. І я це бачила. Денис відкрив сам тату-салон, купив собі класну машину, почав гарно заробляти. Це справжній чоловік з великої літери. Я би дуже не хотіла, щоб у мене цю людину забрали…», – згадує дружина воїна.

Іванка продовжує справу свого чоловіка. Вона активно допомагає хлопцям, його хлопцям, тримає стрій за свого Трейна. Дівчина регулярно збирає допомогу для побратимів Дениса, підтримує з ними зв’язок. Попри страшне горе, яке пережила (залишилась вдовою та матір’ю одиначкою), ця сильна молода жінка надихає. Вона рухається вперед тепер за двох.

Іванна та Денис були разом 9 років — Денис та Іванна разом були 9 років

«Він чомусь часто казав фразу: «Раптом я не доживу до 30». Це був такий жарт, але сталось як сталось. Я мушу прийняти цю ситуацію і пробувати жити далі, але якось по-іншому. Час не лікує, насправді мені зараз ще важче, ніж було спочатку. Намагаюсь перемикатись, щось робити, веду розмову з собою. Бо інакше можна збожеволіти. На мені велика відповідальність. У мене залишились його друзі, які тепер моя сім’я, військові, яким треба допомагати», – каже Іванна.

Чоловіки не радяться чи йти їм на війну з дружинами

«Повномасштабне вторгнення, напевно, для нас почалась, як для більшості громадян. Застало нас в ліжку. Прокинувшись і отямившись від того, що відбувається, Денис зібрався, поїхав зустрітись з хлопцями. Вони прийняли рішення їхати в Київ. Ден просто взяв свої речі і вирушив в столицю. Мене запевнив, що їде на кілька тижнів. Для мене це було очікувано, бо я знаю, який мій чоловік. Він би ніколи не стояв осторонь», – розповіла Іванна.

Трейн служив в ІІІ окремій штурмовій бригаді – це підрозділ Збройних сил України, сформований 9 березня 2022 року на базі підрозділу територіальної оборони «Азов», що почав створюватися у Києві з перших днів російського вторгнення. Строкову службу чоловік не проходив, але це не стало на заваді йому бути командиром роти першого штурмового батальйону. До повномасштабного вторгнення Денис був членом ГО Centuria – це новітня Організація Українських Nаціоналістів, яка стоїть на світоглядних засадах Української Державності та Європейської Традиції. Ця організація має безпосереднє відношення до Азову.

Денис Бабій з перших днів війни стояв на захисті нашої країни

«З «Азовом» Денис уже багато років. У них були стрільби, навчання, тренінги. Тому це зразу був «Азов», спочатку ТРО «Азов Київ», потім ССО «Азов Київ», а тепер ІІІ окрема штурмова бригада. Він справжній лідер і боєць, умів завжди приймати правильні рішення. Люди любили Дена і дослухались до нього. Напевно, тому він зумів стати командиром, хорошим командиром, якого поважали. Умів брати відповідальність на себе за інших», – розповіла дружина воїна.

Завдяки своїм лідерським якостям Трейн став командиром

Почуття гумору Трейна було його безсумнівною родзинкою. Він ставився до усього з гумором, легкою іронією. У своєму Інстаграмі показував короткі відео, лагідно звав війну «війнонькою».

«Я дуже сердилась на тих, хто стояв осторонь від усього, що пов’язане з війно. Мені здається, що коли це відбувається в твоїй країні, неможливо просто бути не при ділі. Адже рано чи пізно настане черга кожного, буде час, коли не вийде відмазатись. Варто подбати про навчання, бути готовим до війни. Вчіть тактичну медицину, їздьте на стрільби – це все у відкритому доступі. А Ден жартував на рахунок таких людей, які залишаються в стороні від війни. Його це масштабно не зачіпало, лише казав, що усьому свій час, колись війна закінчиться і вже будуть інші розмови з цими людьми», – каже Іванна.

Справжня дружина воїна завжди його підтримує. Дорослі чоловіки не радяться з дружинами, коли ідуть воювати, таке рішення мужні люди приймають самостійно. Завдання справжньої дружини захисника прийняти цей вибір і його підтримати.

«Я би ніколи не стала його відмовляти. Ніколи. Ми дуже багато пережили разом. Був Майдан, були інші патріотичні заворушення. І він був скрізь. Моя задача була підтримати його. Звичайно страшно переживала, але він людина волелюбна, робить правильні справи. І я це знаю. Але якби можна було повернути час назад, то це було би 21 квітня і попросила його нікуди не їхати. Він поїхав перевіряти позиції хлопців і потрапив під обстріл. Міг не виїжджати на бойові, але це був би не Ден. Він допомагав своїм побратимам. Багато про що не можу розказати в силу обставин (війна), але вони робили титанічну справу», – розповіла дружина воїна.

Дівчата Трейна або як маленька людина врятувала життя дорослій

Іванна та Денис нещодавно стали батьками. Маленька Соломія з’явилась на світ восьмого червня. Він не дочекався свою крихітку зовсім трошки. Трейн мріяв про свою Соломі. Найприкріше те, що вони так і не зустрілись. Але Іванна обіцяє, що зробить усе, щоб донечка пізнала свого тата.

«Соломі мене врятувала. Якби не вона, то я би була, напевно, у психлікарні. У найстрашніший день свого життя я була вагітна, дуже вагітна і не мала права здати, бо в мені було життя. Завдання номер один – виносити і народити здорову донечку. Я впоралась. Вона – моя рятівниця. Це моя пігулка, яка дає відчуття реальності. Нові стосунки на все життя. Ситуація, коли маленька людина яка врятувала життя великій», – ділиться Іванка.

Дружина Трейна каже, що він мріяв про діток набагато більше ніж вона сама. Ще коли не були одружені Денис мріяв про малечу.

«Я завжди казала йому, що трошки треба зачекати, що ми ще не готові. Коли почалась війна, я була за кордоном, він воював. Мені були зрозумілі ризики, хоча ми ніколи не говорили за смерть. Ден був впевнений і я, що з ним все буде добре. Але підсвідомо, коли твій чоловік постійно на лінії фронту, ти розумієш, що може трапитись. І я зрозуміла, що хочу дитину. Не просто дитину, а його дитину. Написала йому повідомлення, що мені не важливо, що буде і як буде, але я хочу, щоб ми стали батьками. І з нами сталась Соломі. Вона виросте хорошою людино, я прикладу багато зусиль до цього. Ден пишатиметься нею, сидячи на своїх м’яких хмаринках, а вона пишатиметься ним. Надзвичайно шкода, що ворог позбавив мою дитину можливості пізнати свого батька і таких діток багато, дружин таких як, я, багато. Матерів, які втратили синів. Саме тому потрібно виховувати дітей воїнів так, щоб вони несли пам’ять про своїх батьків все життя. Обов’язково Соломія буде такою», – поділилась Іванна Бабій.

Анна Болховітіна