Вінничани обговорили правила спілкування з військовими

У книгарні «Герої» вінничани шукали з психологами та військовими відповіді на актуальні питання: «Як спілкуватись (поводити себе) з військовими?», «Які слова будуть влучними та потрібними, щоб не образити людину?», «Де знаходити сили?», «Які зміни мають відбутися у суспільстві, щоб адаптуватись до нової реальності?». Спікерами заходу були:

Людмила «Мальва» Менюк – ветеранка російсько-української війни, практикуючий психорог;
Олена Дьоміна – психолог гештальт терапевт;
Артем Пиндик – ветеран російсько-української війни;
Світлана Пенькова – авторка книги «Українські колібрі», засновниця ГО «Відроджена».

Захід відбувався в досить неформальній обстановці, присутні задавали спікерам запитання, дискутували, обмінювались досвідом.

«Ви подивіться у якому гарному місці ми зібрались. Така зустріч вийшла тепла. Приємно, що небайдужих людей досить багато. Адже війна – це наша буденність. Знаєте, у спілкуванні з військовими та й взагалі з людьми головне бути не упередженим. Одного разу я йшла на захід, де мала бути спікером, а попереду йшов молодий хлопець. Він був у цивільному одязі. Я подумала, що такий красень, точно не піде до війська. А потім прийшла на захід, а спікер я і він. У парубка цього ампутація двох кінцівок. Отак я, досвідчена жінка, а потрапила в таку історію неприємну. Потрібно своє упереджене ставлення трошки відключати. Бо ми ніколи не знаємо хто ця людина, які у неї травми. Бо травми є видимі і не видимі», – поділилась Людмила «Мальва» Менюк .

Також, на заході піднімалось питання актуальності психологічної допомоги, яка потрібна не лише людям військовим, а й цивільним.

«Суспільство зараз наповнене бідою, горем, травмованими людьми. Ми усі травмовані. Потрібно не соромитись і знайти в собі сили, щоб визнати потребу у допомозі і попросити її. На жаль, Україна, як пострадянська країна, довгий час цуралась цієї самої психології. Наука ця не так давно прийшла в наше життя. Проте на сьогоднішній день завдячуючи війні у нас є багато хороших спеціалістів, центрів психологічної допомоги», – розповіла Світлана Пенькова.

Жест рука до серця

В Україні з’явився рух «Завдяки Тобі»: якщо ви хочете висловити подяку військовим без слів, то можете просто прикласти долоню до серця. Цей жест означає вдячність за свободу, спокій та незалежність країни, які виборюють наші воїни ціною власного життя.

«Коли на вулиці підходять люди і дякують – це дуже розчулює. Цей жест відомий в усьому світі. Не потрібно соромитись, щоб подякувати», – зазначила Людмила «Мальва» Менюк.

Військові реагують на подібний знак уваги по різного. Здебільшого вони розгублені.

«Коли на вулиці підходять люди – це зворушує і водночас розгублює. Але я думаю, що все прийде з часом. Ми ніколи побідного не робили і не відчували. Війна внесла багато корективів в наші життя», – зауважив Артем Пиндик.