Ми вирішили розпитати вінничан онлайн та на вулиці, як вони ставляться до того, що їх діти гуляють на дворі та при цьому можуть бути без засобів захисту: маски, рукавички.
Більшість опитаних вінничан відзначили те, що діти знаходяться вдома, розуміючи всю небезпеку сьогоднішньої ситуації. Через появу вірусу та високий ризик зараження.
Проте це більшою частиною розуміють діти від 10 і до 23 років. Вони погоджуються із тим, що сидіти вдома це правильно, намагаються навчити самозахисту від вірусів і своїх молодших братів та сестер.
Але малим діткам та школярам зрозуміти це важче. В першу чергу через те, що на дворі гуляють такі самі діти — без масок, рукавичок та спілкуються з друзями та однолітками. І цим провокують сверсників.
Батьки, які “закривають” для дітей вулицю вважають, що батьки інших дітей наражають їх на небезпеку.
“Свідомість оточення вражає…”, – пишуть обурені люди в коментарях.
Зрозуміло, що з появою вірусної небезпеки та великий рівень зараження і сусідніх країнах, в нашому місті люди поділилися ніби на два “табори”.
На тих, хто хоче носити маски, виходити на вулицю лише за потреби чи при необхідності щось докупити додому. І тих, хто не випускає дітей на вулицю та намагається дочекатись кінця епідемії в ізоляції.
І на тих, хто вірить, що їх омине ця хвороба, і гуляють з усією сім’єю де завгодно, ходять на шашлики, дозволяють дітям гуляти без обмежень та не користуватися засобами захисту від небезпечної інфекції.
Деякі вінничани дивувались тому, що це так треба робити. Носити маски, рукавички, постійно все оброблювати, коли вони спілкуються з такою самою здоровою людиною як і вони.
“Мій друг здоровий, я здоровий. Як ми можемо заразитися. Ні з ким із людей з-за кордону не знайомі. все добре”, – часто можна чути таке пояснення.
Зокрема, це сказали хлопці, що стояли та пили каву, не хвилюючись про якісь можливі наслідки та дистанцію в 1,5-2 метри.
Коли через гучномовці лунає попереджувальне звернення, діти, одні чи з батьками, цікавляться, де саме лунає звук та не замислюються над тим, що їм кажуть.
Матері у соціальній мережі Фейсбук теж поділилися на дві групи. Певна частина закрила своїх діток вдома, та намагається зробити все, щоб їм було цікаво.
“Дотримуватися дуже складно, особливо молодшому синові, проблема не в тому, щоб домовитися, а в тому що він соціальний малий, і на стіну лізе без спілкування нормального, активних ігор, що ні вигадуй. Став нервовий і дратівливий, важче засвоює нову інформацію”, – пишуть мами в коментарях.
Інші кажуть: ” А ми в теплу погоду гуляємо обов’язково в ботанічному саду і де не має зовсім людей. Потрібно без фанатизму, якщо є де, і в теплу погоду іти гуляти, але з дітьми якщо їм до 12 років. А старший в мене, 24 роки, розуміє і теж ходить далеко від людей, це краще, чим сидіти дома в телефонах”.
Користувачі інтернету не обійшли стороною і гумористичний варіант розв’язання проблеми. Хтось наприклад запропонував прикріпити дитину до стіни та годувати лише в потрібний час.
Чи варіант “поганої зачіски”, коли дитина просто не захоче виходити на вулицю без шапки цілий місяць поки волосся не відросте.
Згадали вінничани і про випадки допомоги дітей батькам. Про купівлю продуктів поблизу дому, води з колодязя чи похід за ліками. Обов’язково в масці та рукавицях. Після приходу до дому — миття рук.
Зрозуміло що в місті є усі комфортні зони, та зручності в кожній оселі, а як в селі очікують кінця карантину розповіла одна жінка в коментарях.
“Ми живемо в селі, то трохи проще, але старші хотять на великах ганяти по селу, но я не дозволяю. Пояснюю їм (про) цю страшну хворобу. Бачать по телевізору, то якось розуміють, але все одно ниють що карантин “замучив” їх”, – зізнається багатодітна мати.
Карантинні обмеження — це завжди складно. Люди не залежно від віку можуть бажати порушувати правила, якщо це зачіпає їх свободу. заважає спокійно жити та призводить до проблем. Не дивно, що навіть дорослі, не те що діти, можуть бажати порушувати ці самі умови. А дітям залишається лише дивитися, бажати повторити і стикатися із непорозумінням того, чому не можна саме їх, коли інші гуляють.
Саме головне це збереження здоров’я близьких. Ми нікого не засуджуємо та не намагаємось прийняти чиюсь сторону, але статистичні дані показують, що небезпека існує.
Цінуйте життя та дбайте про рідних!
