Глина є найдавнішим відомим мінералом для людини. Ще з давних-давен люди робили з глини посуд та інші вироби. Саме таким чудовим та надійним посудом вирішили поділитися музейники із вінничанами на своїй сторінці у мережі Фейсбук.
За допомогою хештегу #Етноtime Вінницький обласний художній музей вирішив повідомити своїм відвідувачам про гончарство пращурів онлайн.
“Друзі, ми продовжуємо знайомитись із гончарством – західноподільський осередок – м. Бар, де здавна існував гончарний промисел. Якість барської глини не дозволяла виготовляти вогнетривкий посуд, тому майстри створювали здебільшого столові та декоративні вироби: миски, дзбанки, макітри, горщики, антропоморфні, зооморфні посудини та іграшки. Найбільшого розквіту барська кераміка набула в першій третині двадцятому сторіччі”, – розповідають музейники.
Гончарі, які працювали над створенням керамічного посуду були Петро Лукашенко, Петро Маніта, Григорій та Олександр Решітники, Павло Самолович, Григорій Куликовський, Франко і Йосип Врублевські, Стах, Франко та Іван Желеховські.
Головним та унікальним у кераміці є біле тло, хоча є зразки із теракотовим черепком.
“З технік декорування найбільш вживаними були ріжкування, фляндрівка. Варто зазначити, що контурний розпис в поєднанні з гравіюванням на Поділлі є лише у барській кераміці. Тут відчутний вплив західних регіонів України. У творах барських майстрів популярна композиція із зображенням птаха /в профіль на гілці/. Дослідники вважають, що цей прийом зберігся ще з часів гончарського цеху і сягає, найвірогідніше, Київської Русі. Зустрічаються композиції з гілок, листків та квітів, солярних знаків, геометричних елементів тощо”, – уточнюють історики.
