У Вінниці з’явилася скульптура янгола у респіраторі.
Автором скульптури є Валентин Лагода, який створив це янголятко з пісчаника.
Як розповідає сам автор, метою створення стало бажання привернути людей до питання екології, проблеми задимлення та надмірного скупченя чадного газу, особливо в районі біля староміського мосту на перехресті вулиць Князів Коріатовичів та Миколи Оводова
Розташував скульптор цю статую недалеко від своє майстерні, і він вірить, що якщо хоча б одна людина пройде пішки, чи якийсь водій пересяде на електрокар – то екологія зміниться і все буде недарма.
Не завадить згадати й те, чим ще багате наше місто, та які скульптури в ньому є. Який закладено в них сенс та яку постать чи подію вони увіковічують.
Вулиця Соборна.
Далі по маршруту є декілька родзинок, які варто відвідати.
Повертаємось із Франції до Вінниці за один крок та потрапляємо в центр вулиці, де є куди розвернутись. З одного боку в нас Вінницька міська рада та майдан Незалежності.
З іншої Водонапірна вежа та Європейська площа. Отож ми підемо спочатку до Європейської площі.
Водонапірна вежа — історична споруда на Європейській площі у місті Вінниця, споруджена 1912 р. Використовувалась як оглядова вежа та каланча. З 1985 року реконструйована та виконує функцію музею. Статус пам’ятки місцевого значення має від 17 лютого 1983 року. Від 2000 року, згідно із рішенням міської ради, вежа внесена до переліку міської символіки.
Поруч із нею стоїть статуя поета. Його “брати” – музикант саксофоніст та скрипаль – знаходяться біля дитячої музичної школи на вулиці Архитектора Артинова.
На перший погляд все, але ні.
Недалеко від вежі в зеленому куточку затаїлися нові надбання. Це скульптура-фонтан “Родинний фонтан “Дощик”.
Статуя собаки Жульки, поруч з якою м’ячиком граються два щеня. Ці дві скульптури розробила майстерня “Оврах” під меценатством Олени та Сергія Капусти.
Тепер можна й до Майдану незалежності повертатись.
Спочатку пам’ятний знак присвячували подіям 2004 року. На 11-метровому “флагштоці” здіймається фігура дівчини на кулі-апельсині, яка закликає мешканців міста виходити на революційний мітинг.
На кільцях-стовщеннях унизу “флагштока” хотіли викарбувати слова популярних пісень того часу – “Ми йдемо” і “Разом нас багато”.
Однак пізніше, коли пафос Помаранчевої революції зійшов нанівець, скульптура одержала нову офіційну назву – пам’ятник українській пісні, а на кільцях з’явився нейтральний напис: “Твоя правда, твоя пісня не вмре, не загине”.
Зайшовши трохи глибше ми можемо побачити чудернацькі статуї, які виглядають так , ніби прийшли до нас з темних часів, коли все було дивне, все лякало та для кожного прояву погоди був свій бог.
Художник-скульптор та автор композиції — Борис Данилюк.
Вінницький парк культури та відпочинку.
В ньому багато бюстів та зображень постатей, які внесли в розвиток української літератури.
Щоб це відчути треба вийти до алеї славетних письменників. При вході до центрального парку, вінничан зустрічає Максим Горький у весь зріст.
В самому парку є місце де щорічно збираються військові, щоб віддати данину пам’яті побратимам – це пам’ятник загиблим воїнам-афганцям знаходиться у Вінниці на одній з алей центрального парку ім. Горького. Автори пам’ятника – архітектор Жданов і скульптор Козерацький.
На площі Василя Стуса стоїть пам’ятник письменнику. Пам’ятник Василю Стусу у Вінниці виконаний у стилі символіко-метафоричного реалізму, як визначає його сам автор, що багато разів перечитував поезію Стуса, за його ж власним свідченням, під час творення монумента. Основним образом пам’ятника є крило як нестримний духовний злет, високий трагізм долі і висока, але недоспівана поезія
Треба згадати й цікаві скульптури та бюсти, які розкидано по закуточках нашого міста
Біля Донецького національного університету по вулиці 600-річчя «виросла» півтораметрова троянда.
Це ще не всі пам’ятники які є в нашому неосяжному та величному місті. Ми розповімо вам про них у наступній статті.
