Архітектурно-археологічні дослідження Барського замку проведені у червні експедицією Охоронної археологічної служби України та державного історико-культурного заповідника «Меджибіж». Керівник робіт – Павло Нечитайло.
Про це йдеться на сторінці Охоронної археологічної служби України у Фейсбуці.
Метою робіт було встановлення глибини залягання фундаменту фортечних стін та вивчення культурних шарів, які накопичувались під стінами оборонної споруди.
Було закладено чотири шурфи. Перший та четвертий – з боку міста, зі східної сторони. Другий – з південної, третій із заходу, зі сторони річки Рів. З’ясовано, що з боку річки та з південного боку, на глибині 1,5-1,7 м від денної поверхні стіни мали ступінчасту структуру.
Ці сходинки в основі стіни, виявлені в шурфах №2 та №3, виконували функцію відмостки та гідроізоляції та були муровані на розчині зі значною домішкою суглинку. Стіни замку, що знаходились над землею, муровані на вапняно-піщаному, білому розчині.
У шурфах №1 та №4, закладених з боку міста, зі східної сторони замку, було досягнуто глибини 5,5 м від денної поверхні. На глибину 2,8-3,2 м заповнення складалось із мішаних ґрунтів з матеріалами середини ХІХ – ХХ століття. Під сміттєвою засипкою фіксувався шар будівельного сміття, який складався з дрібного каменю пісковику, битої цегли та світлого піщано-вапняного розчину.
Цей шар містив матеріали середини XVII століття й інтерпретується дослідниками як горизонт, що виник внаслідок будівництва фортеці. Відсутність культурного шару XVIII – першої половини ХІХ століття пояснюється тим, що в цей час фортечний рів з боку міста дбайливо вичищався. З середини ХІХ століття рів використовувався як міський смітник.
У шурфі №2 вдалося простежити траншею під фундамент та стовпову яму, яка використовувалась для фіксації опорного стовпа будівельних «лісів». Знахідка стовпової ями є важливим елементом для розуміння технології будівництва подібних фортець. Відкриття подібних елементів трапляються в історії фортифікації нечасто.
Рухомий матеріал з шурфів представлений знахідками двох періодів. Перший стосується другої половини ХІХ – ХХ століття, коли фортечний рів було перетворено на міський смітник.
Другий – періоду побудови та активного використання фортеці середини – другої половини XVII століття. Серед знахідок цього часу трапився фрагмент кулелійки у вигляді щипців, свинцева куля, скляне ядро, фрагмент скляної пляшечки зі свинцевим горлом, фрагменти кахель та керамічного посуду.
