Два десятки вінницьких бабусь вирішили допомогти вимушеним переселенцям та прийняли їх у своїх оселях. Усі вони підопічні вінницького Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Директорка департаменту соціальної політики Валентина Войткова повідомила:
«Війна проти України вмить докорінно змінила життя українського народу, залишивши мільйони людей без власного житла. Близько 20 отримувачів соціальних послуг відділення соціальної допомоги вдома Територіального центру соціального обслуговування міста Вінниці надали прихисток більш ніж для 60 переселенців з гарячих точок».
Одна із таких жінок – Ганна Поплавська, розповіла, що це друга війна на її житті, тому не залишається осторонь. Спочатку допомагала тим людям, котрі їхали через Вінницю – старалась «хоч якогось борщу зварити та дати з собою в дорогу». А зараз допомагає з житлом.
«У Другу світову, коли нацисти відступали, вони спалили нашу хату, в якій жило 25 осіб, і ми голі й босі змушені були йти у підвал. Пізніше, хату, яку підпалили поруч, ми чудом загасили, і вся наша родина пішла жити у ту хату. Згодом я багато змінювала домівок, але завжди проживала в невеличкій кімнаті з великою кількістю людей, адже можливості тоді жити самостійно не було. Згадуючи свої дитячі часи, коли ми усі гуртом жили у малесенькій хатинці, я не змогла не взяти у свою квартиру переселенців», – розповідає Ганна Сидорівна.
Наразі в її оселі знайшли прихисток четверо переселенців із Харкова та Павлограда.
«А найближчими днями переселенців буде п’ять, оскільки до однієї з жінок приїде чоловік. Проживають вони у мене вже понад місяць, і їхати кудись далі не планують, до завершення війни будуть гостювати у мене», – розповіла Ганна Сидорівна.
Таких прикладів допомоги у Територіальному центрі соціального обслуговування нарахували вже кілька десятків.
