До Вінниці завітав мер французького містечка Бессьєр Седрік Морель разом із родиною. Іноземний гість приїхав, аби відвідати вінничанку Лілію, яка через війну знайшла прихисток за кордоном й народила сина у Франції, та побачити на власні очі, як живе місто і його мешканці в умовах повномасштабної війни.
Про це повідомили у Вінницькій міській раді.
Головною темою спілкування стала допомога українцям, зокрема вінничанам, які знайшли соціальний прихисток у Франції з перших днів повномасштабного вторгнення.
На зустрічі були присутні заступник міського голови Владислав Скальський, директорка департаменту соціальної політики Валентина Войткова, директорка КЗ «Вінницький міський центр соціальних служб» Наталія Добровольська, мер французького міста Бессьєр Седрік Морель разом зі своєю дружиною Гледіс Морель, а також вінничанка Лілія із дворічним сином.
Сторони обговорили проблеми гібридної війни, дезінформації в соціальних мережах та політичних викликів у Європі.
Седрік Морель розповів, як жителі громади Бессьєр прихистили українців, які через війну були змушені залишити свої домівки. Вони прийняли українських біженців, серед яких були й мешканці Вінниці, надавши їм не лише прихисток, а й відчуття безпеки та людської підтримки у надзвичайно складний для них час.
Він підкреслив, що це було природним обов’язком для їхньої громади:
Він також згадував, як в березні 2022 року разом із представниками міста та двома водіями вирушив автобусом із Бессьєра до Сірета в Румунії – до пункту прийому біженців на румунсько-українському кордоні. Автобус віз гуманітарну допомогу, а назад вони забрали українських жінок і дітей.
Про роботу соціальної сфери міста, підтримці ветеранів та людей, які перебувають у складних життєвих обставинах через війну розповіла директорка департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Валентина Войткова.
Наприкінці зустрічі гостям із Франції вручили символічні подарунки, зокрема подільську традиційну ляльку-мотанку як прадавній оберіг та уособлення захисту й незламності, а також смаколики, які будуть нагадувати про цей візит та зробили спільне пам’ятне фото, де зафіксували спогади про цю теплу зустріч.
