Народилася Марія Станіславівна 28 листопада 1925 року в селі Теслів Житомирської області, Ружинського району. У родині було семеро дітей — п’ятеро братів і дві сестри.
Про це повідомили у Стрижавській громаді.
На долю пані Марії випало пережити два Голодомори. Марія Станіславівна пережила й окупацію. Після визволення мріяла лікувати людей, бо бачила навколо себе багато хвороб, голоду та смерті. У 1945 році вступила до Бердичівського медичного училища, а вже через два роки отримала диплом. Тоді ж вона зустріла свого майбутнього чоловіка — танкіста, який у 1941 році був тяжко поранений: йому пошкодило спинний мозок.
Разом із чоловіком вони виховали двох дітей.
Рано овдовівши, пані Марія самотужки поставила дітей на ноги. Медичному фаху вона присвятила 46 років життя. Працювала медичною сестрою в Бердичеві, а згодом — багато років у Ружинській районній лікарні. Має численні грамоти й подяки, а головне — безліч урятованих життів і вдячних людей, які пам’ятають її доброту та професійність.
Коли рано не стало чоловіка її доньки, пані Марія переїхала з Житомирщини на Вінниччину, щоб допомагати родині. У Стрижавці вони придбали будинок, і відтоді Марія Станіславівна живе тут — у колі великої родини: 5 онуків, 8 правнуків та праправнучка, якій щойно виповнилося пів року.
Представники громади побажали ювілярці міцного здоров’я, спокійних і радісних днів:
«Маріє Станіславівно, ви пройшли крізь важкі випробування, але зберегли доброту серця, працелюбність і неймовірну силу духу. Ми захоплюємося вами та бажаємо нових сил, щоденного благополуччя й невичерпної життєвої енергії», — побажала ювілярці Світлана Лендя.
