22 листопада у Вінниці відбувся «Земельний форум» щодо запровадження відкритого ринку продажу земель сільськогосподарського призначення. Захід проходив у приміщенні Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, що знаходиться на проспекті Юності.
Гостями форуму були міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов, його заступник Інна Мєтєлєва, та голова Вінницької обласної державної адміністрації Владислав Скальсьский, який модерував зустріч.
Також присутніми були представники районних держадміністрацій, представники місцевого самоврядування, голови громадських об’єднань, ветерани АТО та прогресивна молодь.
Перед початком виступу пан Скальский наголосив на тому, що форум буде у форматі питання-відповідь, але після невеликої презентації від запрошеного гостя, щодо головного питання форуму – продажу землі сільгосппризначення. Після якої буде “вільний мікрофон” для всіх, хто бажає задати питання до Тимофія Милованова.
Не збираючись відкладати справи у “довгий ящик” пан міністр одразу перейшов до презентації. Головним моментом на якому акцентувалася уага був фермерський реєстр, який планують зробити за рік. Наступною новиною була компенсаця відсоткової ставки кредиту при купівлі землі, яке складає 3-5 відсотків. Надаватиметься і страхування кредиту при купівлі землі, для того щоб банки не могли відмовити через брак бумаг.
Згідно презентації законопроекту № 2178 землю зможуть продавати правовласники та держава, продавати зможуть лише громадяни України. Купувати землю не зможуть підставні особи та особи без громадянства.
Реєстрація кадастрових угод куплі, продажу та оренди землі, щоб кожен міг побачити хто та за скільки продає землю, щоб орієнтуватись по ринковій ціні на землю.
Фермерські господарства зможуть брати в оренду землі постійного користування за цінами РНБО. Незаконні намагання купити землю блокуватимуться наче бпнківські картики, і їх пкревірятимуть спецслужби України.
Йшлося у презентації і про надання компенсації у вигляді 15-16% від держави до банку та страхування кредиту, аби запобігти відмови від банків.
Звертаючись до присутніх пам міністр відзначив, що причиною такого серьозного ставлення до землі та бажання надати її до людей стало те, що 100 років тому в людей вже забирали землі України, і він не хоче щоб це сталося знову.
“Це щось, комусь, там, холдингам продати, ні!
От я вам клянуся, я хочу, щоб це було українським! Це зроблено для того, щоб власником землі був той, хто на ній працює!”
Далі міністр повідомив про те, що Держгеокадастр позбавляється контролюючих функцій.
Це буде зроблено для того, щоб “перезавантажити” Держгеокадастр в кадровому плані та уникнути проявів корупції. Держгеокадастр нині буде виконувати реєстраційні функції.
Натомість контролюючих функцій набувають сількі, селишні, міські ради, тобто контроль за цим буде на місцях. Це все відбувається в дусі децентралізації.
Подарувати землю можна буде лише представникам першої спорідненості, тобто людина має бути родичем власника землі. Таким саме чином працює і в випадку із заповітом.
Земля та держава стануть більш доступніші та відкритіші – держава матиме зобов’язання надати інформацію про статус землі, яку хочуть купити чи орендувати.
Доступ до Держгеокадастру буде відбуватись онлайн, щоб уникнути випадків відкладання питань та звернень на довгий час без розгляду та скорочення живих черг.
Запроваджуються електронні торги, які стосуватимуться не лише продажу але й оренди землі, при умовах 30-ти відсоткового внеску від стартової ціни.
Уряд також запускає “гарячу лінію” на якій можливо дізнатись відповіді про все, що стосується ринку землі та інших питань.
Потім міністр Милованов перейшов до формату спілкування: “питання-відповідь”. В залі стояло два мікрофона, до яких якраз вже встигла зібратись жива черга.
До мікрофона підійшов представник ГО “Асоціація фермерів та приватних землевласників Вінницької області” Лановик Сергій, який вважає що законопроект про продаж землі він “не на часі”, тому що йде війна. І розпродавати землю тут, коли її розділяють на Сході країни – це не патріотично, і не по-людськи.
Присутні погодились з оратором, бурхливими оплесками. Так само сприйняли і питання від пана Сергія про те, що коли українці намагаються зберегти державні землі, влада робить так, щоб всі державні землі виставити на продаж.
За словами виступаючого було зрозуміло й те, що іноземні кампанії матимуть можливість купувати Українські землі починаючи із 2024 року, і переживання народні пов’язані саме з тим, що за чотири роки український фермер може не стати конкурентноспроможним з закордонними компаніями і втратить свою землю.
Було підкреслено також той факт, що ціна за один гектар землі – 5 тисяч долларів, що становить 125 000 гривень, а повертати це все доведеться із “тілом”
кредиту, та ще й відсотки зверху. і пан Лановик боїться, що фермер не зможе, ані розпрахуватись, ані конкурувати із іншими, хто цю землю купить.
Пан міністр відповідаючт на питання, зазначив, що спікер вказав на певні “больові точки”, яки треба пропрацювати:
“Якщо до влади довіри немає. А в Україні до влади довіри немає. Держава, в сенсі,влада, апарат, протягом 30 років не показав себе, що це є апарат, який працює для людей. Ми маємо довести, що ми можемо бути для людей”.
“Ми не продаємо землю, – продовжує, міністр, – ми передаємо її в громади. Громада сама вирішує: чи продавати землю, чи здавати в оренду. Це право громади. Ми говоримо не про те, щоб продати землю. Це повернення землі громадам. Люди втратили землю 100 років назад, і теперь треба її повернути. Треба дати людям стати власниками, тоді вони стають незалежними від держави, і тоді в нас буде розвиток гарної країни демократичної”.
Далі міністр Тимофій Милованов спробував розібратись, що саме мають на увазі люди, коли кажуть, що законопроект “не на часі”. Бо подібні дії вже в Україні 18 років “не на часі”. Далі відбувся короткий діалог, який ввів в ступор навіть міністра:
– Йде війна!
– Я бачу!
– Ви повинні не бачити, а відчувати це, пане міністр!
Зал знову вибухнув оплесками. Міністр попросив припинити маніпулювати війною, нагадуючи, що задля того, щоб припинити війну, треба підняти економічно саму країну. Проте з натовпу почалися недоброзичливі крики, яеі несли в собі лише роздратування та негатив, і спонукали присутніх вести себе негативно.
Також пан Тимоій звернувся до присутніх з проханням не затягувати знов із очікуванням, через законопроект “не по часі”, бо саме через чекання, Україна, за 20 років встигла економісно відстати від усьго світу.
Виступаючий попросив останню ремарку, під час якої попросив вважати за потрібне скасувати цей існуючий законопроект про продаж землі, та створити новий, який буде влаштовувати всіх разом.
Присутні такий варіант підтримали.
Були питання, щодо проддажу землі іноземцям, на що пан міністр відповів, що без референдуму, який проводитиме президент і за його (референдуму) результатами буде розглядатись це питання, проте земля не продається, а віддається громадам, які зможуть самі користуватись ціми землями як їм зхочеться.
Слово брав і президент Вінницького Національного аграрного університету Григорій Калетник. Він зауважив, що сільське господарство на сьогодні одна з найприбутковіших галузей, яка дає значний внесок до бюджету, тому реформувати систему, яка успішно працює, не варто. Він згадав про інші реформи, зокрема, медичну та поліції, які досі залишаються незавершеними.
Милованов відповів так, що зала навіть почала пвдтримувати його бачення ситуації.
– Це ви про себе? Ви були ким? Головою аграрного комітету при Януковичі. Де земля зникла у цей час? (мова про державні землі, які не дорахувалися після перерахунку – ред.) Далі. Перехожу на персоналії. Зміни не відбуваються у цій країні саме через таких людей як ви. Друге, Аграрна академія (мається на увазі ВНАУ – ред.) Скільки у вас карних справ за незаконний вивід земель? Знаєте? Я вам скажу – сотні. Тому не потрібно малювати із себе захисника аграріїв , – емоційно говорив міністр. – Де ви були 20 років? Чому ви не зробили правильний ринок землі, а тепер не даєте зробити його нам.
Після двогодинної розмови частину аграріїв кричала: “Ганьба”, зала спустіла на половину.
Єдиним загальним рухом погодження та взаємоповаги була хвилина мовчання, якою присутні згадали жертв Голодомору 1932-1933 років.
