Людмила Коваль разом із незрячим чоловіком Богданом і собакою із великими складнощами вибралися з окупованого Маріуполя і облаштувалися у Вінниці. Нині родина мешкає у службовій квартирі вінницького підприємства Українського товариства сліпих.
Людмила оформилася на роботу до підприємства незрячих бухгалтером, ким працювала та у попередні роки на Донеччині. Богдан також планує працювати поруч, музичним керівником творчого колективу УТОС. В Маріуполі він керував гуртком художньої самодіяльності на підприємстві незрячих. Тож має великий досвід у цій сфері.
Про це повідомили у Вінницькій обласній організації УТОС.
Восьмого квітня родині Ковалів все ж вдалося залишити Маріуполь, але лише у сторону так званої ДНР. Іншого шляху тоді вже не було. Всі речі залишилися удома. Із собою, окрім документів, родина взяла лише гітару і рюкзак. Квартира Ковалів, що на першому поверсі будинку, частково збереглася. Але в якому вона стані, невідомо.
Подружжя навіть не думало залишатися на окупованій території чи виїздити до Російської федерації. По-перше, на Вінниччині, у Могилеві-Подільському мешкає мама Людмили. По-друге, після останніх трагічних подій маріупольці не збираються прощати злочини росіянам і перебувати поруч із ними.
У Вінниці родині Ковалів допомагають всім необхідним. Сприяють волонтерські організації, працівники хабу «Я-Маріуполь», міської ради та підприємства незрячих. Завдяки цьому маріупольці не відчувають проблем із продуктами харчування. Подобається їм і наше місто над Бугом.
