Основною інтригою виборів буде те, який відсоток бюлетенів виборці несвідомо зіпсують, - політолог

У всеукраїнській газеті “День” вийшов аналітичний матеріал «Битва» в регіонах… про місцеві вибори, з оглядом ключових позицій по різним обласним центрам країни.

Нас в цьому випадку цікавить Вінниця.

Між ким розгортатиметься основна боротьба за крісла міських голів і які шанси у претендентів?

5 жовтня був останній день, коли кандидати чи партії могли відмовитись від балотування, а вже 6 жовтня має бути остаточно сформований список кандидатів на місцевих виборах. Тобто основні претенденти в міські голови вже відомі, хоча ще задовго до офіційного початку виборчої кампанії українські міста вже були завішані рекламою кандидатів, як і був заповнений агітацією інформаційний простір країни. Тож, яка наразі ситуація в окремих містах країни? Які на даний момент можливі коаліції в міськрадах?

«ОСОБЛИВОГО ЗМАГАННЯ У ВІННИЦІ НЕ ВИЙДЕ»

Олександр ЛОГIНОВ, політолог:

— Основний претендент на посаду міського голови Вінниці, як і у більшості обласних центрів України, — чинний мер. Децентралізація влади дала неабиякі фінансові можливості для місцевого самоврядування, а тому міські голови, якщо вони не є повними профанами, значну частину коштів пустили саме на благоустрій. Тому перед виборцями є доступні для огляду результати роботи.

Конкуренцію меру могли би скласти два типи кандидатів. Перший — від «брендової» політичної партії з високим рейтингом, яка б дала йому можливість «паровозом» виграти вибори. Другий — з конкретною, оригінальною і привабливою для виборців програмою змін та розвитку. Але рейтинг усіх політичних партій не дозволяє їм претендувати на одноосібну перемогу та забезпечення виграшу власного кандидата на посаду міського голови. А стратегічних концепцій муніципального управління не видно жодних. Тому й особливого змагання не вийде. Аполітичні у своїй більшості вінничани проголосують за збереження наявної стабільності.

У міській раді може скластися цікава конфігурація. За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», 53% виборців готові проголосувати за регіональну політичну партію, навіть якщо вона висуватиметься в одній області. Причина цього у тому, що загальнонаціональні партії мають значний рівень токсичності. А за місцевих можуть з тим аргументом, що вони — «свої». Місцевий регіональний патріотизм гратиме у цьому не останню роль. Хоча, за великим рахунком, нові коаліції у місцевих радах залежатимуть не стільки від генеральних ліній партій на столичному рівні, скільки від особистих зв’язків новообраних депутатів.

Основною інтригою власне виборів буде те — який відсоток бюлетенів виборці несвідомо зіпсують. Система відкритих списків є доволі складною у використанні. Тому кандидати, які агітуватимуть виборців голосувати за себе персонально — вписавши у бюлетень «цифру», ризикують заплутати навіть своїх прихильників, не кажучи вже про тих, кому політика мало цікава. Вирішальну роль у цьому могли б зіграти дисципліновані партійні структури, але те, що від них залишилося, за останні п’ять років остаточно розпалося.

А оскільки до виборів у такому форматі виявилися неготовими не лише виборці, а й кандидати, то у нових радах можливі «сюрпризи» у вигляді абсолютно випадкових людей.