Вінницькі прихильники Олега Ляшка провели партійну конференцію, на якій офіційно висунули кандидатів у депутати місцевих рад.
Очолив список «ляшківців» до обласної ради чинний її депутат Тарас Кобець, який за роки минулої каденції потрапляв до уваги ЗМІ у трьох випадках.
Перший – коли став одним з дієвих осіб «палацового перевороту» зсунувши з посади керівника Вінницької міської організації Антона Бойдаченка та сівши на його місце.
Другий – коли став фігурантом корупційного скандалу.
Читати: Депутата обласної ради від Радикальної партії Ляшка Тараса Кобця засудили за корупцію
Третій – коли «вибив» з обласного бюджету немаленькі гроші на видання 12 томів творів свого батька.
Новина про корупційне правопорушення обласного депутата і судовий вердикт опублікований навіть на офіційному сайті Апеляційного суду Вінницької області.
Читати: Депутат Вінницької обласної ради Тарас Кобець сплатить штраф за порушення закону
Чому Олег Ляшко погодився на такі репутаційні ризики у Вінницькі області? Обравши лицем своєї партії фігуранта корупційного скандалу?
Версія перша. Тому що розуміє, що його партії у Вінницькій області нічого не світить. Про що нижче.
Версія друга. Це вже стала традиція “радикалів” у Вінницькій області.
Адже сам Олег Ляшко у 2011 році називав мера Немирова Віктора Качура – засновником “Партії регіонів” в Немирові.
Пізніше, в одному з інтерв’ю називав того ж Качура “махровим хабарником” та “бандитом”.
А вже через пару років Віктор Качур… очолив партію Олега Ляшка у Вінницькій області.
Про політичні шанси
В обласному центрі РПЛ «не світить» нічого, і соціологічні агенції не називають її навіть серед тих партій, які перебувають у зоні статистичної похибки. Але до обласної ради «радикали» пройти теоретично можуть, адже за даними моніторингу громадської думки показник довіри до них сягає 4,6%. На думку експертів, місцеві вибори 2020 можуть стати останніми для партії Олега Ляшка у Вінницькій області, після ймовірного програшу РПЛ може перейти в лігу вічно непрохідниї політичних проектів, принаймні на території Поділля.
Який інтерес у Ляшка до Вінниччини?
Навіщо взагалі «ляшківцям» гратися у заздалегідь програшну гру за доступ до важелів управління Вінниччиною?
А тому, що у пана Ахметова, окрім партії Ляшка, не залишилося на Вінниччині прямих агентів. Усі інші партії, які мають шанси на потрапляння до обласної ради не фінансуються з фондів «Метінвесту», а тому будуть вести самостійну політику.
У цьому контексті Вінниччину можна було і проігнорувати, якби не одно «але» – відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення, яке відбудеться наступного року. Між тим, агрохолдинги, власником яких напряму або опосередковано є саме Ахметов, входять у десятку найбільших власників землі в Україні. І саме Ахметов примусив депутатів голосувати за зняття мораторію на продаж землі. Отже, має погано приховані наміри заходження на цей перспективний ринок.
Тож інтерес «ляшківців» (Ахметова) саме до Вінницької обласної ради є більш, ніж зрозумілим. Якщо не формувати навколо себе більшість (для цього у них не вистачає ані рейтингу, ані кадрового потенціалу), то, принаймні, тримати руку «на пульсі» обласного політичного життя. І, тільки-но відкриється ринок, створити на базі партії своєрідну «біржу», яка контролюватиме появу вільних дільниць, одночасно створюючи максимально сприятливі умови для «інвесторів» з боку структур Рената Леонідовича.
Тому – не слід особливо зважати на усі волання Олега Ляшка про неприпустимість продажу української землі. Все це – на публіку. А серйозні люди серйозно і з великими грошима вирішуватимуть більш буденні питання.
Фінансових ресурсів для скуповування вінницької землі у пана Ахметова, навіть у порівнянні з місцевими агробаронами, – вистачить.
Сумно, що саме сільське населення (у Вінниці рейтингу у РПЛ немає жодного) руками своїх же виборців тягне себе у земельну кабалу до Ахметова.
Сергій Негодун
