“Реформа місцевого самоврядування фактично розпочалася у 2014-му році, як протидія наративам про федералізацію, що їх намагалися просувати країна-агресор та “п’ята колона”. В основі цієї реформи була обрана найбільш вдала — польська модель місцевого самоврядування, яка раніше була реалізована у більшості країн Східної Європи. Але, на жаль, в Україні за багатьма позиціями ця реформа пішла за хаотичним сценарієм. І тому сьогодні вона потребує серйозного переосмислення”, — зазначив Валерій Коровій.
Він розповів, що першочерговим завданням було розширення повноважень громад. Проте процес їх формування майже відразу набув неорганізованого характеру. Уже тоді в Україні стали помітні суттєві відмінності від польської моделі, зокрема, структури місцевого самоврядування не отримали право формування виконавчого апарату. Не був запроваджений і інститут префектів (у Польщі — воєводської управи), що мало б забезпечити баланс між виконавчою владою та місцевим самоврядуванням, утримувати останні від прийняття заздалегідь неправомірних рішень.
Не була впроваджена польська модель і на субрегіональному рівні, за який у Польщі відповідають повітові посадовці. Натомість в Україні у районів майже немає повноважень. Не було проведено розмежування повноважень міських і сільських громад, як це зроблено у наших європейських сусідів.
“Не було реалізовано й принцип конкуренції між громадами, які мали б змагатися, щоб люди жили на їхніх територіях. Так, податок на доходи фізичних осіб в Польщі надходить за місцем проживання людини, в українських умовах такі податки збирають там, де людина працює. Таким чином, саме до бюджету Вінниці йде ПДФО людей, які живуть у навколишніх селах, але працюють в обласному центрі. Відповідно, у Польщі набагато більш розвинуті сільські території. У нас же багаті громади стали ще багатшими, а бідніші втратили й те, що було. Тому зараз є великий “перекос” у питаннях добробуту і вирішенні соціальних проблем у різних громадах. Але ж на початку реформи лунало гасло про вирівнювання умов для проживання! Відбулося це в силу того, що була відсутня чітка стратегія”, — переконаний Валерій Коровій.
І все ж він бачить певні зрушення у цій сфері. Так, він нагадав, що ще у 2020-му році було підготовлено низку змін до Конституції та законів, які реанімували би реформу місцевого самоврядування.
“Але тоді дуже негативно у цьому плані спрацювала Асоціація міст України, яка відверто відстоює інтереси великих населених пунктів. Асоціація почала активну інформаційну кампанію проти впровадження інституту префектів. Поглибилася проблема і внаслідок розпливчастої позиції тодішнього уряду. І хоча монобільшість на той час активно й ефективно працювала, було прийнято рішення піти на “урізаний” варіант реформи. Примусово створили 63 громади у Вінницькій області, суб’єктивно нарізали кількість районів. Сама ідея реформи місцевого самоврядування була дискредитована. Не останню роль тут зіграли й політичні партії, лідери яких намагалися збільшити власний вплив на процеси на місцевому рівні. Як наслідок, інститут префектів не запрацював. Голова облдержадміністрації не може скасувати рішення органів місцевого самоврядування, навіть якщо вони є незаконними. Депутатів лякають застосуванням імперативного мандату”, — розповів про історію питання Валерій Коровій, який у 2015-2019-му рр. працював головою Вінницької ОДА.
“З огляду на це можна сказати, що необхідність завершення реформи місцевого самоврядування та гармонізація повноважень різних структур, є об’єктивною необхідністю. У Верховній Раді є напрацювання змін до Конституції та базових законодавчих актів. Безумовно, під час воєнного стану внесення змін до Основного Закону неможливе, але діяти у цьому напрямку потрібно. Якщо для прийняття буде політична воля, то це відкриє нові можливості для завершення реформи місцевого самоврядування в Україні.
Необхідно дозволити обласній раді формувати виконавчий комітет з одночасним введенням інституту префекта, що забезпечить систему стримувань і противаг. Також потрібно визначити обсяг повноважень субрегіонального рівня, таких, як район, де мають бути і повноваження, і фінансове забезпечення, і відповідальність”, — висловив власне бачення на те, яким чином завершити реформу місцевого самоврядування в Україні Валерій Коровій.
