В Україні стрімко зростає проблема рекреаційного, тобто немедичного, вживання прегабаліну — рецептурного лікарського засобу, який дедалі частіше використовують не за призначенням. Водночас ця загроза залишається майже непоміченою на державному рівні. Про це під час брифінгу у Вінниці повідомив лікар-епідеміолог, голова громадської організації «Ігри розуму» Микита Лапін, презентуючи результати першого в Україні системного дослідження з цієї теми.
Прегабалін застосовують для лікування хронічного болю та неврологічних розладів. Однак у багатьох країнах світу його вже давно відносять до препаратів із високим потенціалом зловживання.
Відсутність статистики та контролю
За словами Микити Лапіна, в Україні фактично немає офіційних даних щодо рекреаційного вживання прегабаліну, а також відсутній будь-який системний моніторинг цієї проблеми.
Окреме занепокоєння викликає і те, що механізм дії препарату досі повністю не з’ясований.
Водночас ще з 2018 року зловживання габапентиноїдами фіксували у десятках країн світу, тоді як в Україні ці дані офіційно не збираються.
Небезпечні моделі вживання
У дослідженні взяли участь молоді люди віком від 18 до 35 років, які мали досвід немедичного вживання прегабаліну та неодноразово намагалися припинити його безуспішно.
За словами Микити Лапіна, виявлені моделі вживання становлять серйозну загрозу не лише для здоров’я, а й для соціального благополуччя.
Особливу увагу під час брифінгу звернули на поєднання прегабаліну з іншими психоактивними речовинами.
Особисті історії та недовіра до допомоги
Респонденти дослідження розповідали про важкі психологічні, фінансові та соціальні наслідки залежності. Одна з учасниць зізналася, що через подорожчання препарату почала вдаватися до крадіжок, аби знайти гроші на чергову дозу.
Також усі опитані повідомляли про негативний досвід або недовіру до системи допомоги.
Потреба у державних рішеннях
За підсумками дослідження, рекреаційне вживання прегабаліну в Україні є реальною та недооціненою проблемою, яка потребує державного реагування — системного обліку, інформування населення та розробки профілактичних програм.
