Текст не про українську мову,
а про рівень компетентності вінницьких чиновників.
На сайті Вінницької обласної ради з’явився матеріал про літературно-мистецький вечір «Допоки є Шевченка мова, то доти Україна є…».
Ось – скріншот, оскільки такі матеріали після публічного розголосу вважають за краще зняти, – пише видання “Політична Арена Вінниччини”.
На заході була присутня функціонерка апарату обласної ради (прізвище якої ми згадувати не будемо, чому ви зрозумієте), яка виступила із промовою, у якій озвучила декілька цікавих фактів. Зрозуміло, що дані факти підбирала не вона сама, а тому процитовані нижче витяги зі «спічу» дають певне уявлення не лише про рівень посадовців, а й про рівень інформаційної політики у Вінницькі області та величезний простір для критики влади по будь-якій позиції. чи напрямку.
Текст починаються з інформування читачів про те, що День української писемності та мови припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора Літописця.
Це правда. А далі йде доволі дивний пасаж: «Дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме цього дня, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора, аби благословив майбутніх учнів».
От при всій повазі до Нестора згадок про міфічних «дослідників», які десь вирахували, що дітей до школи («колись») віддавали саме у цей день, знайти не вдалося. Натомість нам пощастило вирахувати першоджерело – пізнавальний сайт «все про все». Цей же ресурс, наприклад, цілком серйозно розмірковує про «золото Полуботка». Це щоб зрозуміти достовірність «джерел», якими користуються посадовці місцевого самоврядування на Вінниччині.
Але це поки що – «квіточки».
«Ягідки» – далі.
Підтвердження тези про те, що «Михайло Ломоносов ставив її (українську мову ред.) в один ряд з італійською» знайти не вдалося, але припустимо, що і це є оціночне судження. А далі читаємо справжній шедевр: «На конкурсі краси мов 1934 року в Парижі українська мова була визнана наймилозвучнішою та найбагатшою мовою світу поряд з французькою та перською». Ми лише “за”, але…
Тут можна було б трохи «потролити».
Але досі жартів. Ще у жовтні 2017 р. з’явилася стаття письменника Юрія Винничука, якого важко запідозрити у нелюбові до української мови, під назвою – «Красива мильна бульбашка», у якій «фейк» про «конкурс 1934 року» розбирався детально. Тобто, достатньо було перевірити «факти» в Інтернеті. І не виставляти вінницьку чиновницю, а з нею і всю Вінницьку обласну раду на посміховисько.
Проте казкарі з прес-служби не вгамовуються.
Спробуємо перевірити. І знайдемо першоджерело, датоване травнем 2013 року:
Офіційний сайт штату Ілінойс, дійсно, можна перекласти в автоматичному режимі українською. Як і ще декількома десятками мов. Але назвати якусь мову неіснуючим терміном «напівофіційна» навіть журналістам-оглядачам в голову не прийшло. Сайт адміністрації округу Кук пропонує, крім англійської, ще дві мови для перегляду матеріалів іспанську і польську.
Тепер висновки.
Офіційний Інтернет-ресурс Вінницької обласної ради після цієї публікації можна сміливо називати розсадником «Fake news» – фальшивих новин. Який рівень довіри до публікацій на цьому сайті може бути після таких відверто «фейкових» повідомлень, озвучених, до того ж, посадовою особою?
Зрозуміло, що не вона сама продукувала даний контент.
Однак це свідчить лише про повний кадровий провал на рівні апаратної роботи обласної ради (обласна адміністрація далеко не втікла), керівництво якої не може підібрати елементарно грамотних фахівців.
Зрештою, що можна вимагати від наших чиновників, які зуміли купити лояльність керівника фракції «Укроп» шляхом працевлаштування його на місце заступника завідуючого гаражем обласної ради.
