Булінг, як явище, нікуди не зникло з життя українських дітей. Навчальний рік диктує для школярів нові випробування. Образи та суперечки між дітьми часто можуть перерости у агресію та свідому жорстокість до інших. Тому булінг легше попередити, ніж працювати з його наслідками. Адже відновити травмовану психіку дитини вкрай непросто, а іноді й неможливо.
Як розпізнати ознаки булінгу, коментує психологиня Аліна Хранітель.
У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають. Причинами булінгу можуть бути будь які особливості дитини: зовнішність, успіхи в навчанні (причому як негативні, так і позитивні), вміння, хобі, матеріальний стан, думки, характер.
«Варто зрозуміти – діти неохоче і не завжди одразу розповідають про цькування, агресію стосовно себе у школі /дитячому садку. Досить часто, батьки дізнаються про факт булінгу після закінчення навчання у закладі освіти. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до змін у поведінці й емоціях дитини», – коментує психолог.
Симптоми, на які слід звернути увагу батькам: «закритість в собі»:
- Вигадування причин, щоб не йти до навчального закладу;
- Зменшення активності;
- Перепади настрою, пригніченість, напади агресії;
- Уникнення контакту всередині сім’ї;
- Порушення сну, погіршення апетиту, різка зміна ваги. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.
«Загалом, будь-які різкі зміни – це привід насторожитися, більше поспостерігати за дитиною і поговорити. У розмові слід підтримати дитину, дати їй зрозуміти, що вона не залишиться беззахисною, а агресори – непокараними. Дитина має зрозуміти, що бути жертвою булінгу – це не слабкість, а агресором – це не сила. Слід пояснити дитині, що не потрібно приховувати цю ситуацію і варто діяти законно у відповідь булеру – залучити до вирішення всіх учасників булінгу, вчителя, шкільного психолога, дирекцію закладу.
Проте, бувають ситуації, коли навіть після роботи педагогів, психолога цькування дитини так і не припиняються. Тоді батькам слід розглянути варіанти переведення дитини до іншого класу чи школи. Адже головна мета – забезпечити дитині безпечні умови навчання та усунути травмуючі обставини. При цьому варто враховувати думку дитини», – зазначає в інтерв’ю психолог, Аліна Хранітель.
В яких же формах проявляється булінг:
- Фізичний: штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, побиття.
- Економічний: крадіжки, пошкодження та знищення особистих речей та одягу, вимагання грошей.
- Психологічний: презирливі погляди, жести, жарти, образливі рухи тіла, міміки, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж.
- Сексуальний: підвид фізичного насильства: принизливі погляди, жести, жарти, образливі рухи тіла (усе з відповідним підтекстом), прізвиська та образливі фрази сексуального характеру, фільмування у шкільних переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, секстинг.
Куди повідомити про вчинення булінгу:
- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 800 500 335;
- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
- Національна поліція України 102;
- «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 1547
