Максим Кибал добровольцем долучився до війська у перший день повномасштабного російського вторгнення. У складі 120-ї окремої територіальної оборони захищав вільну та незалежну Україну на бахмутському та харківському напрямках. Був старшим солдатом роти вогневої підтримки. Свій останній бій воїн прийняв 23 травня 2024 біля села Стариця Чугуївського району. Йому було 33 роки.
Про це повідомили у Вінницькій міській раді.
До останнього рідні плекали надію побачити Максима живим. Не могли повірити у його загибель навіть побратими.
Народився Максим Кибал 30 березня 1991 року у селі Парпурівці Луки-Мелешківської громади Вінницького району.
Після навчання у школі закінчив у Вінниці професійно-технічне училище. Працював монтером колій на залізниці. Разом із дружиною виховував донечку, якій наразі 9 років.
Церемонія прощання з Максимом Кибалом розпочнеться сьогодні об 11:00 у селі Парпурівці за адресою: вул. Котляревського, 4-А. Рідні просять вінничан зустріти та провести траурний кортеж живим коридором, який з 10:00 рухатиметься центральними вулицями міста.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
