Олександр Савіков рвався на передову з перших днів повномасштабного російського вторгнення, але як батька трьох ще тоді неповнолітніх дітей, йому довелося зачекати. Вінничанин став до зброї торік, був стрільцем 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Воював на курському напрямку. Загинув цьогоріч 15 лютого поблизу села Лебедівка. Життя воїна обірвалося у 40 років.
Про поховання Захисника повідомили у Вінницькій міській раді.
Після того далекого бою Олександр Савіков вважався зниклим безвісти, проте родина вже точно знала – надії немає. Про це їм сповістив один із його побратимів, якому вдалося вижити.
Народився Олександр Савіков 21 червня 1984 року у Вінниці. По закінченні 18-ї школи поїхав до столиці опановувати одну із найнебезпечніших професій – промислового альпініста.
Досягти майстерності в цій сфері йому допомогла вроджена безстрашність, любов до екстриму та жага випробувати себе на міцність. А поза роботою, він був турботливим чоловіком, добрим батьком для трьох дітей, разом з якими не обділяв увагою та теплом і доньку своєї дружини.
