40 років тому, 9 – 10 липня 1980 територією Вінницької області проходила естафета Олімпійського вогню Олімпіади 1980 року.
Кожний учасник естафети Олімпійського вогню пробігав в середньому кілометр, після чого факел залишався йому на пам’ять. Залишалась і форма, розроблена японською фірмою «Мізуно».
Чимало вінницьких спортсменів взяли участь у естафеті олімпійського вогню, у шоу на центральному стадіоні “Локомотив”. Два дні Вінниця жила олімпіадою, а на ніч зберігала головну реліквію: Олімпійський вогонь.
9 липня на Центральному стадіоні Вінниці відбулася урочиста зустріч естафети, а наступного дня, 10 липня, Олімпійський вогонь продовжив свій шлях до Житомира.
Естафета олімпійського вогню літніх Олімпійських ігор 1980 року проходила з 19 червня по 19 липня 1980.
В ході урочистої церемонії запалювання олімпійський вогонь передається спортсменам-факелоносцям, які по естафеті доставляють вогонь в столицю чергових Олімпійських ігор.
В Українській РСР маршрут олімпійського вогню пройшов через Чернівці, Вінницю, Житомир, Київ, Полтаву, Харків;
До сучасної столиці України олімпійський вогонь потрапив 11 липня
У короткому чорно-білому відео можна побачити фрагменти самого пробігу та фотографії із вінницькими вулицями.
Відео створено вінничанином Анатолієм Паламарчуком – доцентом кафедри ендокринології Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова із його власного архіву.
“Я, Паламарчук Анатолій, в 1980 році, випускник Вінницького медичного інституту імені М.І.Пирогова, вранці 10.07.1980 року, на перехресті вулиць Київської і Чекістів (теперішня Чорновола), приймав естафету у тодішнього ректора педагогічного інституту Шунди Никифора Миколайовича , ніс Олімпійський вогонь по вул. Київській до перехрестя з вулиці Гонти, де передав естафету Недибалюку Віктору”, – розповідає у дописі автор публікації.
У відео можна побачити тогочасні краєвиди Хмельницького шоссе, вінницького Універмагу, центрального парку та вулиці Соборної
Вулиці були вщент заповнені. Людей було настільки багато, що стояли вони просто один біля одного. Людей не було лише на проїжджій частині.
Стадіон “Локомотив” був повністю заповнений глядачами. На полі виступали музичні та хореографічні колективи. На стадіоні була присутня і тогочасна техніка.
Сьогодні про саму Олімпіаду нагадує дім на Тяжилові. На його стінах увіковічнили декілька чітких зображень, на які не вплинув час.
