Виготовляли такі ще у 2014 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відновили роботу.
Як знаходять матеріали та що мотивує до праці, майстрині розповіли Суспільному.
Маскувальні сітки плетуть у приміщенні стрижавського ліцею. Працюють щодня, навіть, попри відключення електроенергії. У такому випадку залу освітлюють ліхтарями.
«В’яжемо вузлики, щоб виходили ромбики. Сітка має прикривати, але разом із тим наші захисники мають бачити крізь неї. Коли я думаю, що цей шнурочок зав’язую на шиї російського військового, взагалі руки не болять. Ми не думаємо про погане, коли плетемо сіточки, думаємо тільки про добре – про наших захисників. Хочемо, щоб вони прикривали їх, зберігали, оберігали», – говорить волонтерка Ольга Благун.
Тканиною для сіток майстринь забезпечують вінницькі підприємці.
Нитки для основи під маскувальну сітку купують за власні гроші.
Цього разу захисники замовили маскувальні сітки на зиму. Дві таких передали військовому Сергію Кузнєцову.
