Для звільнення міста від окупантів було задіяно сили Першого та Другого Українських фронтів. Безпосередні бої за Вінницю вела 38-а армія генерала Кирила Москаленка, а учасниками військових дій були майже півмільйона військових, з яких 125 отримали звання Героя Радянського Союзу. Згодом 11 військовим частинам було присвоєно почесні найменування «Вінницьких».
Про важливу дату нагадав міський голова Сергій Моргунов у дописі у Фейсбуці.
«За жахливий період нацистської окупації громада міста пережила 2 масових розстріли єврейського населення, викриття жахливого злочину радянського режиму – розкопки невинно страчених у 1937-1938 рр. жителів міста й області, жорстоке знищення пацієнтів Вінницької психлікарні, непосильні податки та насильницьке вивезення на роботу до Німеччини біля 13 тисяч жителів… А ще щоденна боротьба з голодом, хворобами та постійною загрозою фізичного знищення, репресії та смертна кара за будь-який опір, перебування в гетто, концентраційних та трудових таборах.
Щоб вижити, містяни відбудовували установи та знищену інфраструктуру, а задля майбутнього відновлювали навчання в освітніх закладах, зокрема з українською мовою та вивченням історії України, навіть під загрозою смерті.
І лише 20 березня 1944 року для жителів міста завершилася майже трирічне перебування під окупацією, в нестерпних умовах смерті й ненависті, страху й відчаю, насилля й розрухи. Зі 100 тисяч населення до війни у Вінниці залишилося менше половини.
Сьогодні тема окупації для українців болить як ніколи – в Україні уже впродовж 7 років Росією окупований Крим та окремі райони Донецької і Луганської областей.
Дбаймо про збереження нашої історії, шануймо пам’ять про Героїв полеглих та тих, хто вижили, пройшовши горнило війни, як тоді, так і сьогодні».
