Про цей палац, жодної фотографії якого у мережі інтернету ви не знайдете. Палац у Красному вразив не лише станом руїни та чагарями, які його оточують, але і величчю навіть у руїні.
Про це Україна Інкогніта розповів мешканець Самгородка.
Можна уявно реконструювати головний вхід із колонами іонічного чи коринфського ордера, веранду (з іншого боку) з колонами, ліпнину внутрішніх приміщень, рештки якої ще лишились. Ну а велична башта, неймовірні склепіння підвалів. Ех, якби ж то усе було цілим…
Спочатку здалося, що крізь чагарі бачимо силует невеликого палацика, чи то навіть вілли. Але ні – виявилося, що розмір будівлі досить солідний, а архітектура достатньо складна.
Маркована цегла (мінімум 8 типів), дорогі кахлі із клеймами, залишки ліпнини й колон – усе це лежить у хаотичних купах, але свідчить про колишнє багатство палацу.
У радянські часи та й після розпаду срср у палаці була контора місцевого колгоспу. Але потім колгосп зник і палац почали руйнувати і розтягувати на будматеріали. Типова історія для українського села. На жаль…
Нинішнє село Красне (Самгородська громада, Хмільницький район, Вінницька область) зовсім невеличке. За словами місцевих мешканців його населяє менше сотні осіб.
Текст та фото Романа Маленкова.
