3 жовтня 2026 року на 88-му році життя внаслідок раптової зупинки серця помер психотерапевт і скандально відомий екстрасенс, колишнів вінничанин, Анатолій Кашпіровський. Прощання та поховання відбудуться у четвер, 8 жовтня, на Троєкуровському цвинтарі в Москві.
Про це повідомляє «Новини Вінниці» за інформацією публічних джерел.
Анатолій Кашпіровський здобув всесоюзну та світову популярність наприкінці 1980-х років завдяки «сеансам здоров’я» та масовому гіпнозу по телебаченню. Згодом наукова та медична спільнота визнала його методи псевдонауковими й небезпечними для психічного здоров’я.
Також на початку «нульових» років ходили чутки серед вінничан, що Кашпіровський лікує «самого Путіна». Щоправда, підтверджень цієї інформації так і не з’явилося.
Проте відомо, що фундамент його методу масового впливу формувався саме у Вінниці, де він пропрацював чверть століття.
25 років у лікарні імені Ющенка: від психіатрії до гіпнозу
Анатолій Кашпіровський народився на Хмельниччині, закінчив Вінницький медичний інститут і з 1962 по 1987 рік працював у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О. І. Ющенка.
Хоча його офіційна посада звучала як «лікар-психіатр», рутинна фармакотерапія його цікавила мало. Кашпіровський зосередився на сугестії (навіюванні) та експериментах із гіпнозом.
Перехід до групової терапії
Експрес-гіпноз
Лекції товариства «Знання»
Лікування дитячого енурезу
Конфлікти з колегами та вихід на всесоюзну арену
У стінах лікарні ім. Ющенка ставлення до Кашпіровського було неоднозначним. Керівництво цінувало його за здатність швидко зняти гострий невротичний стан пацієнта без ліків. Проте більшість вінницьких психіатрів традиційної школи критикували його за артистизм, роботу на публіку та небезпеку масового гіпнозу, який міг спровокувати загострення психозів у нестабільних людей.
У 1987 році Кашпіровський остаточно залишив Вінницю, ставши психотерапевтом збірної СРСР з важкої атлетики, а згодом — очільником Республіканського психотерапевтичного центру в Києві. Попри подальший переїзд до РФ, саме 25-річна вінницька практика дала йому той інструментарій масового навіювання, який у 1989 році підірвав радянські телеекрани.
