Сенсаційна й унікальна знахідка “комуністичної мацеви” в Мурованих Курилівцях на Вінниччині виявили дослідники. Відкриття сталося на місцевому кладовищі. Надгробки тут невеликі, одноманітні, майже без декору (окрім поодиноких магендавидів). Такі поховання типові для дуже бідних громад кінця XIX — першої половини XX століття.
Про це повідомили дослідники зі спільноти «Україна Інкогніта».
Але раптом — пентаграма, прорізана по центру мацеви! Поруч — ще один пам’ятник із п’ятикутною зіркою. А трохи далі — абсолютно традиційна традиційна мацева, прикрашена… серпом і молотом! Правда серп і молот тут чомусь догори дриґом. Як з’ясувалося вона датується 1926 р.
«Після консультацій зі спеціалістами можна сміливо сказати: такого немає більше ніде у світі.
Для пізніх єврейських надгробків характерна зірка Давида — найвпізнаваніший символ єврейства. Але справжнім символом вона стала лише наприкінці XIX століття. Раніше магендавид іноді з’являвся як містичний оберіг.
Для пізніх єврейських надгробків характерна зірка Давида — найвпізнаваніший символ єврейства. Але справжнім символом вона стала лише наприкінці XIX століття. Раніше магендавид іноді з’являвся як містичний оберіг.
Ймовірно, п’ятикутні зірки й серп із молотом на мацевах теж були оберегами — але не для мертвих, а для живих.
Надгробок із пентаграмою стоїть на могилі «жінки поважної» — 70-річної Сари бат рабі Шмуеля Хаселевої (прізвище вказано російською), яка померла в 1937 році. Мацева абсолютно традиційна, окрім пентаграми.
Навіть формулювання «жінка поважна» — класичне для жіночих поховань. Важко уявити, що старенька донька рабина була палкою комуністкою, щоб її могилу прикрасили символом більшовиків.
Навіщо родичі наносили такі «прикраси»? Відповідь — у даті: 1937 рік. Це пік репресій. Євреї Мурованих Курилівців були особливо вразливі — майже всі мали родичів за Дністром (кордон з’явився лише в 1918-му). Ідеальні «румунські шпигуни». Тож комуністична символіка — демонстрація лояльності, спроба захистити себе й близьких від репресій.
Ці «комуністичні мацевот» потребують детального дослідження. Треба очистити пам’ятники, прочитати епітафії, а потім — шукати в архівах, ким були ці люди й їхні родичі», – зазначають дослідники.
