У Вінниці, в академічному обласному театрі ляльок відбулася завершальна регіональна зустріч, присвячена обговоренню проєкту Стратегії розвитку культури України на 2025-2030 роки. Цей захід огранізатори, а це Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, назвали важливим етапом у формуванні майбутнього культурної сфери країни, залучаючи представників із різних регіонів, серед яких були Вінницька, Хмельницька, Дніпропетровська, Черкаська, Житомирська та Волинська області.
Ведучим заходу був директор Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського Іван Педорук, на заході були присутні більшість керівників обласних культурних установ та закладів, серед них: директор філармонії Віктор Бронюк, директорка театру ляльок Тетяна Побережна, директор Вінницького палацу мистецтв Євген Майданник, директор коледжу мистецтв ім. М. Леонтовича Станіслав Городинський, директор обласного художнього музею Руслан Паламаровський, директорка Вінницького обласного центру народної творчості Тетяна Цвігун, керівники департаментів та профільних відділів з усіх громад Вінниччини.
«Пішли в народ», щоб розказати Стратегію
Перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко, яка презентувала стратегію, а потім відповідала на чисельні запитання присутніх, наголосила, що Стратегія не створюється за зачиненими дверима, а є результатом відкритого обговорення з представниками культурної спільноти.
Галина Григоренко вважає, що важливість зворотного зв’язку та конструктивної критики від учасників заходу, що дозволить зробити документ максимально ефективним.
Що болить в культурній сфері
Після презентації проєкту Стратегії, Галина Григоренко відповідала на чисельні запитання із залу. Учасники заходу, керівники установ та організацій сфери культури та мистецтва, з Вінниччини та інших областей, питали Ганну Григоренко не тільки про основні засади майбутньої Стратегії, а й про те, як зараз, в умовах війни можна забезпечити потреби громадян на культурні послуги.
Тут Галина Григоренко зазначила, що задоволення культурних потреб не є конституційним правом громадян, тому є багато юридичних перепон на цьому шляху.
Найбільш нагальні питання, що турбували представників культурної сфери:
* Оплата праці в культурному секторі. Піднімали питання перегляду системи оплати праці фахівців, що працюють у сфері культури, з метою підвищення її конкурентоспроможності.
* Підтримка українських митців на міжнародному рівні. Окрема увага була приділена розвитку механізмів підтримки українських творчих діячів для їхньої більш активної інтеграції у світовий культурний простір.
* Збереження нематеріальної культурної спадщини. Учасники заходу обговорювали необхідність ширшого представлення цього напряму в завданнях Стратегії.
* Залучення молоді до культурної сфери. Важливим питанням стало створення стимулів для молодих спеціалістів, які б сприяли їхній активній участі у розвитку культурного сектору.
Приклад успішних ініціатив
У рамках зустрічі були представлені кейси регіональних ініціатив, які можуть стати прикладами для впровадження на загальнонаціональному рівні. Наприклад, у Дніпропетровській області реалізується програма підтримки молодих митців, що включає гранти на створення культурних проєктів. У Вінницькій області діє програма «Культура без бар’єрів», яка сприяє доступності культурних заходів для людей з інвалідністю.
Висновки та подальші кроки
Результати цієї зустрічі будуть враховані при фіналізації проєкту Стратегії розвитку культури України 2025-2030. Очікується, що оновлений документ включатиме рекомендації, отримані під час обговорень у різних регіонах, і стане фундаментом для ефективної культурної політики на найближчі роки.
Представники міністерства нагадали, що зауваження та пропозиції приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань до 10 лютого включно за формою, яку можна знайти за посиланням. https://www.culturestrategyukraine.org/
