У Вінниці відбулося прощання з полеглим захисником України Юрієм Зеленим. Він став до лав Збройних Сил України з перших днів повномасштабного вторгнення: спершу служив інструктором рекрутингового центру, згодом був прикомандирований до 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
8 травня 2024 року Юрій Зелений прийняв свій останній бій під Покровськом на Донеччині, йому було всього 40 років. Тривалий час рідні та побратими вірили, що він міг потрапити у полон, але нещодавня експертиза ДНК підтвердила загибель воїна. Після репатріації тіло Героя доставили додому, аби земляки могли віддати йому останню шану.
Побратими згадують Юрія як мужнього воїна та друга, готового допомогти у найважчу хвилину.
До війни Юрій Зелений був добре відомий у Вінниці як танцюрист та викладач танців на псевдо Зеля. Він виховав не одне покоління учнів у стилі брейк-данс, брав участь в організації танцювальних батлів та заходів, надихав молодь займатися творчістю.
Його учні згадують, що він не лише навчав рухів, а й ділився життєвою мудрістю, формував характер і впевненість у собі.
Відспівали захисника у Свято-Преображенському соборі, куди прийшли рідні, друзі, побратими та вдячні містяни. Після панахиди Героя провели в останню путь.
Вічний спокій Юрій Зелений знайшов на Алеї Слави кладовища у Сабарові, поруч із побратимами, які також віддали життя за Україну.
Юрій Зелений назавжди залишиться у пам’яті як мужній Захисник, наставник і друг. Він поєднав у собі силу воїна та талант митця. Вінничани провели його в останню путь із квітами, сльозами й молитвою.
