Хоча саму церкву втрачено, її образ зберігся завдяки світлинам невідомих авторів, а також працям Г. Павлуцького та С. Таранущенка.
Про це йдеться у відео сюжеті Центру історії м. Вінниці.
«Друзі, презентуємо для вас коротку історію однієї з найдавніших та найзагадковіших церков Вінниці. Цей храм, ймовірно, є правонаступником православного монастиря Вознесіння Господнього (1616 р.), яким опікувалась українська шляхта, козаки та міщани. У 1632 р. за підтримки київського митрополита Петра Могили тут відкрили колегіум. Монахи монастиря брали участь у обороні Вінниці 1651 р. під проводом полковника Івана Богуна. Згодом, через політичні причини, монастир став унійним (греко-католицьким) і його перенесли з середмістя Вінниці в село Великі (Старі) Хутори, заснувавши там у 1726 р. обитель св. Юрія (також відома, як церква св. Георгія Великомученика). У 1751 р. монастир ліквідували, а церква Георгія стала парафіяльною. У 1782 р. парафія налічувала 180 садиб та близько 800 мешканців Хуторів. Наприкінці літа 1794 р. парафію перевели на синодальне православ’я. Храм знищили у 1960-х рр. під час «хрущовської» антирелігійної кампанії. І хоча саму церкву втрачено, її образ зберігся завдяки світлинам невідомих авторів, а також працям Г. Павлуцького та С. Таранущенка».
