У рідному для письменника селі Тарасівка Жмеринського району його пам’ятають, пишаються, своїм земляком.
Народився Павло Каземирович Добрянський на Вінниччині, закінчив Вінницьку фельдшерсько-акушерську школу. Три роки працював у Мурафській дільничній лікарні, відтак вступив до Львівського медінституту, після закінчення якого керував однією з аптек м. Івано-Франківська. Його називали найкращим гумористом серед аптекарів і найкращим аптекарем серед гумористів.
Однак творча натура Павла Казимировича взяла гору над здобутою медичною професією — письменник 15 років був відповідальним секретарем обласної письменницької організації. Останнім місцем роботи гумориста була посада заступника головного редактора журналу «Перевал».
Павло Добрянський — лауреат першого Всеукраїнського фестивалю гумору і сатири «Вишневі усмішки» (1980), автор 20 книжок гумору, найвідоміші з яких — «Лукаві замашки», «Чоколядовий капелюх», «Веселий аптекар» та «Кіндрат Гичка увіковічнюється» — належать до золотого фонду української гумористичної літератури.
До Тарасівської школи Станіславчицької територіальної громади цього дня з’їхалися поети та митці Вінниччини, щоб вшанувати пам’ять Павла Добрянського.
Деяким з них вручили відзнаки від влади. Так, грамоти Вінницької облдержадміністрації та обласної Ради та Жмеринської райдержадміністрації отримали:
Горлею Володимиру Савовичу, члену Національної спілки письменників України;
Мартиняку Віктору Васильовичу, директору Тарасівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів;
Вітковському Вадиму Миколайовичу, прозаїку, публіцисту-документалісту;
Цимбалу Віктору Олексійовичу, поету – гумористу, члену Національної спілки журналістів, лауреату літературної премії ім. Павла Добрянського;
Кирницькому Дмитру Віталійовичу, майстру художнього читання;
Мартиняк Оксані Михайлівні, педагогу-організатору Тарасівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів.
