На її думку, на даний момент дуже важливим є створення такого Реєстру. Потрібно задокументувати, зареєструвати злочини та втрати, щоб всі ці збитки у подальшому були компенсовані за рахунок конфіскованих активів країни-агресора.
Вона повідомила, що на конференції учасників Реєстру збитків зібралось понад 40 країн, які готові допомагати Україні. Наразі членами реєстру є 43 держави – майже всі країни Європи, а також США, Канада та Японія. Перелік буде збільшуватися, адже членство відкрито для практично усіх держав світу.
Представниця Вінниччини у Верховній Раді висловила переконання, що Реєстр буде запущено до кінця цього року. Крім того, будуть затверджені бюджет та статут, відкрито офіс в Україні.
Раніше повідомлялося, що наступним етапом після створення Реєстру збитків буде формування компенсаційної комісії – квазісудового органу, який у майбутньому розглядатиме та оцінюватиме кожну вимогу та виноситиме по ній рішення щодо суми відшкодування. Кошти виплачуватимуться з компенсаційного фонду, який у свою чергу наповнюватиметься за рахунок заморожених і конфіскованих російських активів.
Потреба у міжнародних партнерах полягає в тому, щоби забезпечити міжнародну легітимність цього процесу. Адже країна-агресор має зобов’язання сплачувати Україні репарації саме за міжнародним правом, тому участь світової спільноти у цьому процесі є критично необхідною.
Також, 30 червня на засіданні Європейської Ради в Брюсселі було зазначено, що російські активи, заморожені на європейських рахунках, можуть становити джерело фондів для повоєнної відбудови і розвитку України.
