Ця насичено-червона ягода смачна й корисна. Вона містить багато глюкози, фруктози, органічних кислот (яблучну, нікотинову), дубильні, азотисті речовини, природні барвники, ефірну олію, фітонциди, вітамінів С та Р, сприяє виведенню щавлевої та сечової кислоти. Зберегти ці якості кизилу на зиму допоможуть найпростіші рецепти – сушені та заморожені ягоди.
Видання «Новини Вінниці» продовжує серію матеріалів про необхідні сезонні роботи на городі, в саду та квітнику.
Існує кілька окультурених сортів кизилу, вони відрізняються від свого дикого пращура вагою й розміром ягоди. Є й різні на колір ягід сорти: можна знайти білий і навіть синьо-фіолетовий кизил. Форма ягід так само зазнала змін: окрім класичних овальних ягід зустрічаються плоди круглі, як куля, та схожі на грушу.
Але не дивлячись на велику кількість сортів, до збирання кизилу треба поставитися відповідально.
Збираємо кизил
Ці ягоди достигають восени. Та, як більшість плодів, не всі вони зріють водночас: на кущі трапляються й зелені, й перестиглі ягоди. Тож рекомендується збирати кизил кожні 3-4 дні. Дехто полегшує процес збирання, поклавши під кущем плівку й просто струшуючи стиглі ягоди. Коли ж упаде кілька недозрілих ягід, їх можна довести до кондиції у приміщенні на плівці – вони швидко дозріють.
Сушений кизил
Для сушіння пасує стиглий, але не перезрілий кизил. Оскільки кісточки також мають корисні властивості, виймати їх з ягід не має сенсу.
Заморожений кизил
У замороженому вигляді кизил зберігає більшу частину корисних властивостей, а смак у ягід навіть покращується.
З кизилу також виробляють варення, джеми, повидло, пастилу, вино, мармелад, виварюють сироп та варять компоти. Але це усе – на смак.
Є кілька застережень
