На жаль, часто трапляються так, що в суспільстві вчиняють злочини й необхідно побудувати приміщення для утримання злочинців.
Сьогодні мова піде про Вінницьку установу виконання покарань №1, або вінницьку в’язницю.
15 травня 1822 р. можна вважати офіційною датою запровадження в’язниці у м. Вінниці.
З цього часу починається довгий і складний шлях існування Вінницької установи виконання покарань №1.
На той час відбувала покарання вища каста населення, бо звичайні люди були у владі пана та сам пан виносив їм покарання.
Вінницька установа виконання покарань №1 займала велику територію, яку сьогодні ділять між собою в’язниця та Вінницька виправна колонія.
Як свідчать архівні джерела, ув’язнені під конвоєм працювали у суспільно-корисних роботах, за що й отримували добру грошову винагороду.
Крім того, що в’язниця займала значну територію міської землі, вона займалась активною суспільно-господарською діяльністю.
Постійно упродовж свого існування в’язниця брала активну участь у життєдіяльності міста Вінниці. Виконувались різні роботи в самому місті.
В основному це була робота, пов’язана з прибиранням вулиць та площ, вантажні роботи. Тих, хто працював відмічали в спецкнизі.
Працювали під охороною конвою. Робота добре оплачувалась міською владою, гроші перераховувались на рахунок кожного в’язня, який брав участь у роботі.
Арештанти охоче йшли на ці роботи.
Найвідоміший в’язень це Юрій Горліс-Горський — командир одного з повстанських куренів Холодноярської республіки. Це ім’я більше відомо історикам, ніж широкої громадськості,
Його спеціально названо через те, що він уособлює такий собі збірний образ.
Довгий час керівництву в’язниці доводилось самостійно розв’язувати всі проблеми, пов’язані зі своїм існуванням. Для допомоги в діяльності в’язниць були утворені «Піклувальні комітети про в’язниці», до обов’язків яких входять повний контроль за діяльністю в’язниць, а також допомога в господарських справах.
Було збудовано:
1907 рік — загальний корпус установи;
1911 рік — малий корпус;
1912 рік — адмінбудинок;
1913 рік — великий корпус.
Протягом 1970-х – 1990-х років — було добудовано адмінбудинок, спец- та режимний корпус.
До листопада 1999 р. установа мала назву установа УМВС України у Вінницькій області.
З листопада 1999 р. – Вінницька тюрма управління ДДУПВП,
З січня 2004 р. – Вінницька установа виконання покарань управління ДДУПВП у Вінницькій області.
У різні роки установу очолювали:
– 3. Андреєв,
– Є. Скрипник,
– І. Колоколов,
– Л. Дмитриченко,
– О. Каширін,
– М. Шахов,
– М. Пекарчук,
– В. Волинець,
– П. Свинарчук,
– М. Пекарчук,
– В. Мастіцький,
– Ю. Бойко,
– А. Банюк,
– С. Бякін,
– М. Оливенко.
На даний час її очолює В. Маціпура.
Як живе сучасна вінницька в’язниця ми вирішили зробити фоторепортаж.
На режимні об’єкти доступ закрито, З чисто етичних міркувань ми не спілкувалися з ув’язненими.
В середині в’язниці є дім, збудований по вигляду століття тому, з характерним для радянських часів оздобленням. Якби поруч не режимний об’єкт, то звичайний житловий будинок., але види з його вікон говорять про те, що поруч в’язниця.
Дім невеликий, має 2 під’їзди та 9 поверхів по 4 квартири. Прибудований максимально близько до зони.
Автор статті та фото: Марія Лук’янович
