В історію образотворчого мистецтва України Юрій Герц (1931-2012) увійшов як живописець, майстер багатофігурних жанрових композицій, розлогих краєвидів та урбаністичних пейзажів, палкий прихильник народного мистецтва, традицій, фольклору.
Про це повідомляють на сторінці Вінницького художнього музею у мережі Фейсбук.
“Юрій Герц — один із найяскравіших представників закарпатської школи живопису. Палітра майстра яскрава та сонячна. Він любить чисті й відкриті яскраві кольори — червоний, жовтий, блакитно-голубий, поєднує їх, створюючи справжнє свято життя людини на землі. Основна тема його творчості – природа і людина. Людина, яка живе в повній гармонії з природою, людина Землі”, – пишуть мистецтвознавці.
Митець визнавав: «Я виріс на спілкуванні з верховинським селом. Там спізнав я до глибини карпатський світ, ішов і йду до нього з любов’ю».
«Верховинський мотив» – узагальнений образ Срібної землі Юрія Герца, такою ж мірою пісенний, як і живописний. З великою повагою, трепетом і любов’ю ставиться автор до зображеного. Художник моделює простір, огортаючи повітрям дерева. Привертаючи увагу до барвисто вбраного гурту людей на тлі панорами села, Герц у зображенні мешканців Верховини іде шляхом узагальнення та типізації національного характеру. Тяжіння до поетичності і романтизації минулого сповнює твір соковитістю і декоративністю, додає жвавого характеру живописному мовленню. Розсипані на полотні щедрою рукою досвідченого й талановитого колориста, вони створюють виразну фактурну гру, що викликає асоціації з чудовими вітражами або смальтовими мозаїками.
Мистецтвознавець Людмила Біксей відзначила:
«У сучасному образотворчому мистецтві стильово виділяються полотна народного художника України Юрія Герца. Одухотворене буття засобами авторського світобачення перетворюється в чарівну симфонію кольору. Інтер’єри сільських хат, чудові Карпатські краєвиди з дерев’яними церквами та мальовничим натовпом величаво натхненні й досконалі у своїй пісенно-живописній відповідності. Юрій Герц народний у своїй єдності з духом народу, його історією та безцінними скарбами фольклору.»
