Сьогодні ми розкажемо про ще один екслібрис відомого графіка, живописця, ксилографа Костянтина Степановича Козловського (1905 – 1975 рр.), присвячений В. Герасімову, із фондової колекції нашого музею.
Про це розповіли мистецтвознавці із Вінницького обласного художнього музею на своїй сторінці у мережі Фейсбук.
“Вашій увазі пропонується книжковий знак, створений за мотивами твору видатного французького живописця, графіка і скульптора, одного з провідних представників імпресіонізму П’єра-Огюста Ренуара «Дівчина з віялом». Художник народився 25 лютого 1841 року у французькій комуні Лімож у родині небагатого кравця. Із 1844 року родина Ренуара мешкає у Парижі, де в Огюста виявляються неабиякі музичні та художні здібності. З 13 років він працює на порцеляновій фабриці «Леві Бразерс», де отримує перші уроки малювання та займається розписом посуду. У 17 років – декорує стіни кав’ярень, магазинчиків, навіси та жалюзі копіями творів Франсуа Буше, Оноре Фрагонара, Антуана Ватто. Цей досвід вплинув на творчість Ренуара: у роботах художника з’явилися яскраві кольори, лінії втратили чіткість, здобувши нюансну виразність. Навчаючись у майстерні швейцарського художника і педагога Марка Глейра, молодий художник познайомився з Клодом Моне, Фредеріком Базилем та Альфредом Сіслеєм. Так склалася група митців, яка очолила нові пошуки в царині живопису”, – кажуть музейники.
Радісне сприйняття світу, талант митця та всі сили своєї душі Ренуар вклав у живопис. Тому серед картин інших імпресіоністів його роботи вирізняються особливою теплотою, яку, здається, випромінюють фарби: в них б’ється пульс життя.
Славу Ренуару принесли портрети, герої яких живуть в особливому світі щастя й краси. Вони завжди чарівні та безтурботні.
Робота «Дівчина з віялом», датована 1880 роком, написана в досить вільній, імпресіоністичній манері. Художнику вдалося створити образ тендітної, романтичної дівчини, сповнений неймовірної свіжості. Основний акцент – обличчя портретованої. Руки моделі подані дещо розмито, складається враження, ніби живописець навмисно їх не фокусує. Так само художник розтушовує і дальній план, вважаючи за краще позначити його лише невизначеними штрихами, які за технікою нагадують пастель.
У березні наступного року цей портрет разом із іншими роботами художника експонувався на 7-й виставці імпресіоністів у Парижі. 1908 року картина була продана за 300 тисяч франків відомому московському колекціонеру і підприємцю Івану Морозову.
