Портрет, який заполировали працівники музею для онлайн ознайомлення, представлено з фондового зібрання.
На картині-мініатюрі король Людовік IX Святий.
Людо́вик IX Святий – єдиний король Франції, що був канонізований католицькою церквою.
Людовік був дитиною, коли 8 листопада 1226 року помер його батько Людовик VIII Лев.
Того ж року відбулося коронування у Реймському соборі, але до досягнення повноліття його мати, Бланка Кастильська, керувала Королівством Франція як регент.
“Людовік Святий зміцнив королівську владу, згуртувавши навколо себе своїх братів як синів Франції; був прикладом бездоганної чесності, набожності і розсудливості в поєднанні зі сміливістю. Його правління проходило під знаком розуму і любові до Бога, і впродовж багатьох років піддані французьких монархів вважали ті часи чимось на зразок золотого віку. Король провів військову, грошову і судову реформи. На території королівського домену верховною судовою інстанцією став Паризький парламент. Низку кримінальних, а також політичних справ було передано у виняткове провадження королівського суду. Людовик IX прагнув замінити феодальну військову повинність найманими військами та це йому частково вдалося. Були заборонені приватні війни, встановлено правило «40 днів короля» між оголошенням війни та її початком — за цей час супротивники могли одуматися, а сеньйори, що опинилися перед загрозою військового конфлікту, могли апелювати до короля. Людовік ІХ брав участь у двох хрестових походах – сьомому і восьмому, під час 7-го походу він потрапив у полон (в 1250 р.) до єгипетського султана (викуплений). Помер король під час 8-го хрестового походу від чуми під Тунісом як мученик віри. Канонізація Людовіка ІХ розпочалась у 1273 – 1274 роках і завершилася в 1297 році”, – розповідають мистецтвознавці.
Король одружився 27 травня 1234 року на Маргариті — старшій доньці Раймунда Беренгера IV, графа Провансу і Беатриси Савойської.
У подружжя було 11 дітей, у тому числі Філіпп ІІІ – король Франції та Ізабелла – королева Наварри.