Це великий трактор, який експонується у дванадцятому експозиційному залі.
“Для побудови комунізму, проголошеного метою радянської влади, замало було зігнати селян в колгоспи – треба було й впровадити передові технології, що бурхливо розвивалися на початку ХХ століття. Але промисловість, що залишлася в СРСР з часів царату, виробити потрібну кількість техніки була не здатна. Тоді було вирішено закупити заводи у «класового ворога» – бізнесменів США. За гроші, виручені від реалізації за кордон зібраного із селян хліба. Першим було збудовано тракторний завод у Сталінграді (1929 ), другим – у Харкові (1931). Наш трактор виробництва ХТЗ – Харківського тракторного заводу. Він є копією американського трактора McCormick-Deering 15-30, який виробляли, в різних модифікаціях, у США ще з початку 20-х років. В СРСР він отримав назву СХТЗ 15/30, виробництво цієї моделі тривало до 1937 року. Але в музей цей трактор потрапив не як пам’ятка американсько-радянського співробітництва, а завдяки непростій долі самої машини та її водія – Кирила Івановича Шайдаюка”, – розповідають музейники.
Кирило Шайдаюк, уродженець села Зозів (зараз Липовецького району Вінницької області), кар’єру тракториста почав 1929 року, коли на МТС надійшли трактори «Фордзон».
Курси трактористів тривали всього 7 днів. 1931-го року – нові курси – бригадирів тракторних бригад, а 1932 року Шайдаюк отримує новенький трактор – цей самий ХТЗ. На ньому він і працює до 1941 року. Після нападу нацистської Німеччини на СРСР було отримано наказ евакуювати всю техніку на схід.
Але трактор Шайдаюка саме потребував капітального ремонту і витримати довгий шлях не міг. Тому вночі механізатор та його учень Василь Пасічник вирушили до лісу, загнали трактор в глиняник і закидали глиною.
Супроводжуючи іншу техніку в евакуацію, Кирило Шайдаюк був мобілізований до Червоної армії. Потрапив у полон, втік додому, 1944 року був мобілізований до війська знову.
Двічі був поранений, штурмував Берлін. Демобілізувався в грудні 1946 року. Викопав свій трактор і привів його до ладу – навесні той уже орав поля.
Після 1950-го року всі застарілі ХТЗ списали і здали на брухт. Але свій трактор бригадир відправляти на переплавку не хотів – використовував на допоміжних роботах.
Коли господарство Вахнівського відділення «Сільгосптехніки» прийняв новий директор – Іван Якович Орел, він зробив відомими і Кирила Шайдаюка, і його трактор. 1962-го року трактор підняли на постамент у Вахнівці, а 1968-го передали до музею.
Тоді якраз відбувалася капітальна реконструкція музею, перебудовували його приміщення, і тритонну машину поставили на другий поверх будівельним краном.
